Коли йдеться про проросійські регіони Молдови, зазвичай згадують Придністров’я. Там розташована російська військова база, регіон роками існує за рахунок російських дотацій і там проживає значна частка громадян Росії, яким Москва роздала паспорти. Однак вибори показують, що в Молдові є регіони з ще вищим рівнем підтримки Кремля. Перш за все це — Гагаузька автономія на півдні країни. Тут, на відміну від Придністров’я, немає російських військ, але політично Гагаузію можна вважати окупованою. Минулі вибори в регіоні Москва фактично фальсифікувала, назначивши своїх маріонеток на ключові посади.
Про витоки проросійськості гагаузів та про те, як Україна може долучитися до боротьби з гібридним впливом Кремля, розповідає Ілля Капсамун — журналіст, ветеран війни проти Росії та етнічний гагауз, який щільно працює з гагаузами Молдови.
Про вплив Росії у Гагаузії
Гагаузьку автономію в Молдові створили 1994 року для вирішення етнічних питань. Перед тим у Комраті проголосили ніким не визнану незалежну Гагаузьку республіку, але за допомогою Туреччини вдалося домовитися з Кишиневом про створення автономії (офіційна назва — Gagauz Yeri, «земля гагаузів»). Попри те що Молдова — унітарна держава, Гагаузія має всі інструменти автономії: обирає башкана (аналог президента), має свій парламент («Народні збори») та атрибутику.
Від початку ідея полягала в тому, щоб зберегти гагаузький народ і дати поштовх розвитку гагаузької мови. Однак у реальності регіон опинився під впливом Росії. Від проголошення незалежності Молдови російська пропаганда працювала над тим, щоб гагаузи були орієнтовані на Москву, а автономія стала «резервацією русского міра».
Зараз коренем проблем автономії є дві речі, пов’язані з впливом РФ. По-перше, влада Гагаузії іноді більше захищає російську мову, ніж гагаузьку, яка дійсно загрожує зникненню. По-друге, спецстатус Гагаузії стал для Москви інструментом дестабілізації Молдови та підривання її європейського шляху.
У Гагаузії давно діє правило: щоби прийти до влади, треба публічно любити Росію. Цій умові відповідали всі попередні башкани — Георгій Табунщик, Михаїл Формузал, Ірина Влах. Коли 2023 року башканкою стала Євгенія Гуцул, залежність перейшла на новий рівень. До кампанії Гуцул у Гагаузії ніхто не знав. Її представив як свою людину проросійський олігарх-утікач Ілан Шор, а Москва роздала гагаузам гроші та сказала: ось це буде вашим башканом. Голоси по суті просто купили завдяки рокам пропаганди, які поставили весь регіон у залежність від Москви.
Зараз Кишинів намагається зруйнувати цю російську вертикаль. Башканку Гуцул засудили до семи років в’язниці за незаконне російське фінансування. Частина її соратників — у бігах. Замість ув’язненої Гуцул обов’язки виконує Ілля Узун — також людина Шора та Кремля. Повноваження парламенту Гагаузії закінчилися в листопаді 2025 року, і в теперішньому статусі він не може ухвалювати більшість рішень. Керівництво автономії треба переобрати, але оголосити нові вибори поки неможливо через суперечності місцевого законодавства з національним.
Про досвід України для гагаузів Молдови
Далеко не всі гагаузи «ватники» — гагаузи живуть не лише в Молдові, а й в Україні. У Силах оборони України воює близько 600 етнічних гагаузів. Понад 100 з них отримали тяжкі поранення, понад 40 — загинули. Гагаузи України стали частиною української політичної нації та платять ціну за збереження української держави. Етнічні гагаузи долучені до всіх сфер — науки, медицини, спорту, поліції. Коли журналіст отримав серйозні поранення обох ніг, їх в одеському шпиталі «збирав» Ілля Гайдаржи — відомий лікар і також етнічний гагауз.
Наш приклад варто використати, щоб допомогти Гагаузії змінитися. Потрібні спільні дії Кишинева і Києва, інформаційна кампанія та навіть контрпропаганда. Гагаузи України можуть розповідати гагаузам Молдови, що Росія — це недобре, і розповідати про війну. Це довга робота, бо неможливо швидко змінити мислення, яке десятиліттями формувала російська пропаганда.
Гагаузів в Україні близько 30 тисяч. З боку української держави немає перепон для розвитку народу. Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували проєкт змін до закону про корінні народи України, додавши до переліку ще й гагаузів. Статус корінного народу надасть інструменти для збереження мови та самобутності без жодних проявів сепаратизму. Це створить позитивний приклад для гагаузів у сусідній Молдові та актуалізує контакти між двома громадами. Важливим є і спільний шлях України та Молдови до ЄС, який відкриє нові можливості для представників гагаузького народу.