Індекс верховенства права Всесвітнього проекту правосуддя (WJP) 2020 наводить аналіз “верховенства права” у всьому світі, в тому числі для Європи та України. Отримані результати допомагають краще зрозуміти сильні та слабкі сторони влади в управлінні та визначити важливі політичні проблеми, такі як корупція, незалежність судових органів та питання правоохоронної діяльності, які торкнулися громадян та організацій громадянського суспільства.
Окрім роботи над покращенням життя звичайних українців, громадянське суспільство відіграє важливу роль в участі в урядових процесах з реформування судової та правової систем. Потрібно лише звернути увагу на постійні зусилля партнерів Програми «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), таких як Центр політико-правових реформ, які активно відстежують конституційність судових реформ, що впливають на участь громадянського суспільства в процесах судових призначень, або Transparency International та Центр протидії корупції, які протягом останнього року своїми ініціативами виступали на захист організацій громадянського суспільства.
Методологія індексу верховенства права
Отже, що таке “верховенство права?” Сам термін перетворився на окрему сферу вивчення серед науковців, юридичних експертів та політиків, і його визначення залишається неоднозначним. WJP визначає верховенство права як надійну систему законів, установ та cоціальних зобов’язань, яка забезпечує чотири універсальні принципи: підзвітність, справедливі закони, відкрите управління та доступ, а також неупереджене врегулювання суперечок. На думку WJP, ефективне верховенство права зменшує корупцію, бореться з бідністю і хворобами та захищає людей від несправедливості. Сам по собі цей принцип демонструє, що не існує нікого вищого за закон.
Кількісне визначення та ефективна оцінка рівня верховенства права, його прогресу та занепаду є складним та суперечливим завданням. Рейтинг верховенства права викликає критику з боку вчених-юристів, які стверджують, що оцінки схильні до неточного відображення широти правових реалій у країні. Створюючи Індекс верховенства права, WJP оцінює кожну країну за показником верховенства права, завдяки чому Індекс є найбільшим дослідженням верховенства права. В останньому Індексі 2020 року загалом було оцінено 128 країн та юрисдикцій, включаючи Косово та Гамбію. Індекс спирається на вражаючий масив даних, що об’єднує думку населення в цілому, включаючи 130 000 інтерв’ю та 400 висновків експертів.
Оцінка Індексу верховенства права в країні коливається від 0-1, де “1” вказує на найсильніші рівні верховенства права, а оцінка “0” – на його на відсутність. Оцінка індексу є всеосяжною, оскільки складається з восьми різних факторів, що поділяють їх на 44 м’які фактори. До восьми основних факторів відносяться: обмеження державних повноважень, відсутність корупції, відкритий уряд, основоположні права, порядок і безпека, регулятивне правозастосування, цивільне та кримінальне судочинство.
Патерн глобального спаду верховенства права
На макрорівні Індекс верховенства права WJP 2020 і оцінки експертів відзначають тривалу стагнацію верховенства права у всьому світі. У звіті зазначається, що третій рік поспіль «переважна кількість країн більше знизила, аніж покращила загальні показники верховенства права» і «в кожному регіоні переважна більшість країн демонструє зворотні або незмінні показники» протягом останнього року. Ці та інші відомості WJP детально описані у звіті про Всесвітній проект правосуддя до 2020 року. Виступаючи на презентації Індексу, директор WJP Елізабет Андерсон зазначила, що глобальні негативні тенденції виявляються не лише в очікуваних країнах, таких як автократії, держави, що не відбулися, або країни, що перебувають у конфлікті, але і в країнах з більш високими доходами. Основні чинники зниження показників були зафіксовані у компоненті “Обмеження урядової влади”.
Говорячи про Європу, новий звіт зазначає, що там верховенство права в цілому залишається непохитним. Але протягом останнього року більше половини європейських країн зазнали негативної динаміки, особливо Угорщина та Польща, де спостерігалося зниження показників забезпечення основоположних прав. А на субрегіональному рівні помітно покращила показники верховенство права Молдова. Андерсон зазначає, що такі негативні тенденції потребують втручання уряду і що тепер увага зосередиться на реакції відповідних інституцій ЄС. Наприклад, розвиток верховенства права у Східній Європі спричинив появу механізму моніторингу верховенства права в ЄС, що базується у Брюсселі. Але, що цікаво, Україна не наслідувала негативну динаміку своїх регіональних партнерів.
Стан верховенства права в Україні: боротьба з корупцією, вплив громадянського суспільства
Хоча сукупна оцінка верховенства права в Україні не зменшилася, все ще залишається багато можливостей для її вдосконалення. Зараз Україна посідає 72 позицію серед 128 країн за індексом верховенства права, покращивши загальний показник на шість позицій у 2020 році.
Із загальним показником у 0.51 з 1 Україна все ще відстає від середнього показника у світі 0.56. Аналіз кожного з восьми факторів верховенства права можна знайти на Рисунку 1.
Як показано на Рисунку 1, Україна найнижче оцінена в категорії «Відсутність корупції» (0.33 з 1), а також досить низько в «Регуляторному забезпеченні» (0.43 з 1). Цікаво, що Україна демонструє найсильніші показники в категорії «Порядок та безпека»; однак, хоча її успіхи у цій категорії у порівнянні з країнами за аналогічним рівнем доходу досить високі, така оцінка вважається середньою на глобальному рівні та низькою на регіональному.
Результати Загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення Програми «Долучайся!»(USAID/ENGAGE) підтверджують висновки WJP, особливо щодо руйнівного впливу корупції на верховенство права у країні. Протягом минулого року 67% респондентів зазначили, що рівень корупції залишився таким самим, а ще 16% заявили, що рівень підвищився. Переважна більшість опитаних (79%) вважають, що уряд є неефективним у боротьбі з корупцією.
Говорячи про регіональних сусідів у Східній Європі та Євразії, Україна займає 7 місце з 14 країн; однак, вона не наслідувала тенденцій сусідів, які демонструють зменшення показників верховенства права. Насправді Україна фактично досягла невеликого прогресу. Після Революції Гідності країна повільно, але поступово поліпшила загальний Індекс. Див. Рисунок 2. Як показано на Рисунку 2, показник України за останні шість років дещо покращився: з 0.48 до 0.51.
Дійсно, результати опитування громадської залученості Програми «Долучайся!» свідчать про те, що українці певною мірою цінують верховенство права. Більшість респондентів (66%) не погоджуються з тим, що звичайні громадяни мають право не дотримуватися законів, навіть якщо це роблять державні службовці, а більшість українців (90%) погоджуються, що чемний громадянин повинен завжди дотримуватися законів.
Отже, хоча корупція в Україні залишається головним викликом, інші фактори, такі як “Відкритий уряд”, покращилися. Фактор “Відкритого уряду”, – що складається з підфакторів “Оприлюднені закони та урядові дані”, “Право на інформацію”, “Громадянська участь” та “Механізми подання скарг”– дублює показник USAID, який використовується в “Організаційної подорожі до самозарадностіі” – дорожній карті довіри, що охоплює відкрите та підзвітне управління, де закони та політика країни є основою для сталого розвитку держави. Поліпшення цього фактору в Україні може бути зумовлене зусиллями громадянського суспільства та потребою населення в ефективних законах, що дає певний простір для оптимізму від залучення та участі громадян в цих процесах.
Наприклад, в рамках фактору «Відкритого уряду» – показника, який покращився за рейтингом в останньому індексі – Україна отримує особливо високий бал у підфакторі «Громадянська участь». Оцінка «Громадянської участі» 0.59 з 1 робить Україну другою найсильнішою державою у Східній Європі та Євразії (займає 2 місце серед 14 країн).
Дослідники верховенства права, такі як Ольга Бурлюк, розглядають постійний попит громадян в змінах як обмеження для політичного керівництва. Бурлюк зазначає, що всередині України «попит на закон» може надалі формуватися та розвиватися завдяки активній участі громадянського суспільства в підвищенні обізнаності та розбудови потенціалу, що надаватиме силу тим структурам, які просувають реформи.
Ймовірно, український сектор громадянського суспільства також вплинув на високий показник країни через здійснення неурядових перевірок дій уряду: за підфактором «Обмеження урядових повноважень», що був оцінений в 0.61 з 1, Україна посіла другий щабель у рейтингу країн Східній Європі та Євразії. Експерти WJP слідкували за подіями в Україні та високо оцінили зусилля українських суб’єктів громадянського суспільства щодо забезпечення прозорості – одного із факторів Індексу верховенства права. Наприклад, виступаючи на заході з презентації Індексу, Джо Фоті з Партнерства «Відкритий уряд» згадав роботу реформаторів, в тому числі ProZorro та DoZorro. Фоті наголосив на важливості українських представників громадянського суспільства та закликав отримати більше даних для вивчення прогалин в управлінні для здійснення ефективних реформ. Крім того, українські організації громадянського суспільства відіграють важливу роль у боротьбі зі звуженням громадянського простору в наступні роки, яке потенційно може поставити під загрозу верховенство права.
Найновіша таблиця показників верховенства права в Україні демонструє, що країна продовжує демонструвати негативну динаміку за такими факторами, як корупція, а також регуляторне правозастосування, кримінальне правосуддя та обмеження влади. Зусилля щодо притягнення до відповідальності уряду з цих питань можуть бути ефективними лише за політичної волі. Однак, прогрес громадянського суспільства у відстоюванні своїх прав на незалежно управління організаціями та коментування політики уряду з метою інформування та залучення широкої громадськості – це, безперечно, необхідна і потужна сила для змін. Роблячи це, організації громадянського суспільства продовжують відстоювати та сприяти зміцненню верховенства права в Україні.
