Voice of Ukrainian Civil Society – Maryna Nosachenko (in Ukr)

Розкажіть як вплинув карантин на роботу вашої організації? Як швидко ви змогли налагодити звичний ритм роботи? Чи багато активностей було скасовано/перенесено?

Наша організація перші два тижні перебувала у легкому шоці після запровадження карантину, адже було заплановано багато активностей, які, звичайно, потребували живого спілкування, зустрічей і моніторингів. Особливо ми хвилювались за можливість проводити моніторинги будівель та установ міста, адже ці заходи неможливо провести в онлайн-режимі, але згодом ми знайшли вихід і просто трішки змінили підхід, враховуючи карантинні вимоги.

Які інформаційні технології (програми, додатки) допомогли роботі вашої організації під час карантину? Які з них спростили процеси? Які навпаки? Які з програм/додатків ви будете використовувати і надалі? Які з них ви не використовували до карантину?

Ще до запровадження карантину ми користувались можливістю спілкуватись за допомогою таких соціальних мереж, як Facebook та Instagram, месенджерів Telegram та Viber. Із запровадженням карантину ми почали спілкуватись ще й за допомогою програмного забезпечення Skype, а згодом перейшли на Google Hangouts. Наш перший публічний захід ми провели на платформі Zoom і залишились дуже задоволені комунікаційним забезпеченням. Усі вищезазначені забезпечення та додатки значно спростили нашу роботу, і ми точно будемо користуватись ними і після завершення карантину, адже тепер ми розуміємо, як можна комунікувати швидше і ефективніше, використовуючи доступні технічні засоби.

Що, на вашу думку, стало найскладнішим для українських ГО?

Громадянське суспільство України завжди було прогресивною ланкою і задовго до карантину активно використовувало всі технічні можливості і адаптувало їх під свою роботу, тому із особливими труднощами громадські організації не стикнулись, багато хто і так працював віддалено. Найважче тим, у кого на цей рік заплановані масові заходи (фестивалі, конференції, табори, тощо). Ймовірно, вони будуть перенесені, і в частині планомірної роботи буде прогалина. Але після карантину вони точно наздоженуть відтерміноване.

Як швидко, а вашу думку, українські ГО змогли адаптуватись? І чи змогли взагалі?

Вистачило тижня-двох, щоб переформатувати заходи. Свідченням цього є їхня кількість. Онлайн-формат останніх дозволяє залучати більш широку аудиторію, є більш зручним, економить кошти. Завдяки онлайн-роботі можливості розширились. Громадські організації мають можливість попрацювати над розширенням соціальних зв’язків, пошуком партнерів, самопрезентації в онлайн-заходах інших організацій. До того ж онлайн-формат дає можливість громадським організаціям допомагати один одному удосконалюватись, адже тепер легше стало відвідувати заходи організацій із різних міст і налагоджувати співпрацю.

Які топ-три активності/ініціативи були на піку популярності під час карантину? Які з них залишаться після зняття обмежень?

Дуже популярними є онлайн-заходи (конференції, лекції, тренінги). Скоріше за все, багато організацій побачили плюси проведення цих заходів онлайн, і частина активностей так і залишиться в онлайн-просторі.

Чи є активності ГО, які показали свою неефективність під час карантину?

На переконання команди ГО «Бюро правничих комунікацій» усі проведені під час карантину активності показали свою ефективність. Перегляди відео нашого моніторингу доступності значно зросли, очевидно, наші підписники і інші користувачі мереж почали проводити ще більше часу в Інтернеті. А на нашу онлайн комунікаційну зустріч змогли потрапити активісти із Києва, Одеси, Полтави та Краматорська, звичайно, цього б не відбулось, якби ми проводи б захід у Сумах, як планувалась до цього.

Які на вашу думку є три топ-виклики для громадянського суспільства в Україні після завершення карантину?

Скоріше за все виклики, які матимуть ГО, не будуть напряму пов’язані з карантином. Загалом на сьогоднішній день спостерігається недовіра з боку влади до громадських організацій і деякий скепсис до важливості впливу інститутів громадянського суспільства на політику. А чим ближче до виборів активізуються «громадські організації», які насправді представляють інтереси політичних сил, що, звичайно, компрометує роботу справжніх громадських активістів.

Чи є активності ГО, які громадський сектор вже ніколи не буде використовувати?

Усі види активності мають свою сферу використання, тому будуть застосовуватись за потребою.

Чи може громадянське суспільство України запропонувати щось керівництву держави для мінімізації наслідків карантину? Що може/має зробити держава для громадського сектору?

Перш за все, держава має дослухатись і ставитись до інститутів громадського суспільства як до партнерів і колег, адже ми маємо працювати у спільному напрямку покращення якості власного життя, життя громадян та розвитку держави.

Робота яких українських ГО стане найбільш затребуваною серед українців у найближчі півроку/рік?

На переконання ГО «Бюро правничих комунікацій», після зняття карантинних обмежень, а можливо і раніше, активізують свою роботу правозахисні та антикорупційні організації, адже дедалі більше спостерігаються обмеження прав і свобод громадян в умовах карантину. На великий жаль, проблема корупції також залишається не менш, а то і більш актуальною в умовах карантину. Тому всі ці проблеми будуть більш обговорюваними вже після зняття більшості карантинних обмежень.

Яким мають бути нові стандарти роботи українських ГО після карантину? Чи вплине це на співпрацю з владою, донорами, громадами?

Стандарти роботи громадських організацій, скоріше за все, залишаться такими ж, як і раніше. Можуть бути змінені форми роботи організацій, частина активності може бути переведена в онлайн-режим. Зі свого досвіду ми бачимо, що донори і партнери з влади чи громади завжди йдуть на зустріч при потребі переформатування чи відтермінування активностей, тому умови карантину показали високий рівень толерантності та порозуміння між нами.

 

Generated by Fontastic.me