Забезпечення інтересів найбільш уразливих груп населення України під час війни з Росією є ключовим пріоритетом для Програми сприяння громадській активності «Долучайся!». З цією метою ми глибше проаналізували результати нашого опитування щодо громадського залучення та віднайшли особливості громадського активізму, сприйняття пріоритетних реформ, а також участі у протистоянні агресії Росії серед українських жінок і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Представляємо ключові висновки дезагрегованого аналізу даних останньої хвилі Загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного влітку 2022 року.
Ключові висновки
У 2022 році участь жінок у діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС) та житті їхніх громад стрімко зросла, але залишається дещо нижчою, ніж у чоловіків. Порівняно з попередніми п’ятьма роками, у 2022 році і жінки, і чоловіки частіше залучалися до діяльності громадських організацій та життя своїх громад. Не дивлячись на те, що показники громадської активності серед жінок були дещо нижчими, ніж у чоловіків, ця різниця не є статистично значущою. У 2022 році чоловіки вперше з 2017 року обійшли жінок за активністю у громадах, так і у діяльності громадських організацій.
Основні перешкоди для участі у громадському житті відрізняються для жінок і чоловіків. «Брак часу» та «фізичний стан» є спільними бар’єрами для громадської участі. Водночас ще однією важливою перешкодою для активізму жінки вказали «піклування про сім’ю», а чоловіки – «працю чи навчання». Відповідно до загальної тенденції, порівняно з 2021 роком частка жінок, які не долучалися до роботи громадських організацій та не брали участі у житті своїх громад, суттєво зменшилася.
Попри високий рівень громадської залученості, жінки менш активно долучалися до протидії агресії Росії. Чоловіки частіше робили грошові пожертви на підтримку руху опору (61% проти 58% серед жінок), долучалися до волонтерських ініціатив із забезпечення потреб армії, переселенців чи постраждалих від війни (76% проти 69%), та повідомляли про пересування чи місцезнаходження ворога або колаборантів (10% проти 6%). І жінки, і чоловіки майже однаково допомагали ВПО (42% чоловіків і 40% жінок), закуповували товари для потреб армії (42% і 40%) та долучалися до інформаційного опору (24% і 18%). Чоловіки частіше ніж жінки несли службу в армії чи територіальній обороні (20% проти 2%), займалися волонтерством (10% проти 6%) та донорством крові для поранених (14% проти 7%). Загалом частка жінок, які не долучалися до жодної діяльності з протистояння ворожій агресії, була вищою за відповідну частку чоловіків (26% проти 19%).
Жінки рідше стикаються з корупцією і є більш схильними вважати, що уряд ефективно бореться з корупцією. Порівняно з чоловіками, значно менша частка жінок мали особистий корупційний досвід (17% проти 10%). Водночас жінки і чоловіки однаково зауважують прогрес в антикорупційній реформі (52% та 50% відповідно). 35% жінок вважають уряд України ефективним у боротьбі з корупцією, тоді як серед чоловіків лише 28% поділяють цю думку.
Чи доводилося вам або вашим близьким безпосередньо стикатися із проявами корупції (хабар, здирництво, кумівство, тощо) протягом останніх 12 місяців? (Відповідь: “Так”)
Жінки менше беруть участь та виявляють інтерес до антикорупційних заходів. 2% жінок повідомляли про випадки корупції особисто чи телефоном (порівняно з 5% серед чоловіків). 24% жінок виявили зацікавленість у цьому (порівняно з 40% чоловіків). Подібна тенденція спостерігається і щодо анонімних повідомлень про корупцію в Інтернеті чи відкритих повідомлень в ЗМІ. Жінки рідше за чоловіків (45% проти 59%), стверджують, що готові долучитися до колективних протестів проти корумпованих посадовців і політиків національного рівня.
Українці мають спільне бачення щодо нагальних реформ в Україні, але існують розбіжності, коли йдеться про післявоєнний період. Переважна більшість респондентів погоджуються, що для вступу до ЄС Україна має негайно запровадити антикорупційну реформу, (83% для громадян, які не покидали домівок через війну, та 80% для ВПО; 85% для чоловіків та 80% для жінок). Чоловіки та жінки одностайні щодо решти важливих реформ для вступу до ЄС: необхідно реформувати сфери державної безпеки і оборони (79% для чоловіків, 75% для жінок) та охорони здоров’я (70% для чоловіків, 73% для жінок). ВПО виділяють державну безпеку та оборону (77%), освіту та науку (67%) та боротьбу з корупцією (80%) як трійку головних реформ, які Україна має здійснити негайно, щоб отримати членство в ЄС.
Які найважливіші для вступу в ЄС реформи Україна має здійснити негайно?
Виберіть три найважливіші проблеми, які Україна має вирішити після війни
ВПО демонструють високий рівень залучення до діяльності ОГС та життя приймаючих громад. 38% ВПО брали участь у житті громад і стільки долучалися до діяльності громадських організацій. Хоча цей рівень здається досить високим, він є значно нижчим порівняно з місцевим населенням як у житті громад, так і в заходах громадських організацій (63% і 48% відповідно).
Відсутність інтересу виокремлюється з-поміж інших причин меншої громадської активності ВПО. Порівняно з 8% місцевих жителів, 19% ВПО зазначили, що вони не зацікавлені брати участь у житті громади. Це не дивно, оскільки потреба піклуватися про сім’ю та реальність евакуації є одними з головних перешкод для більш активного громадського залучення для ВПО.
У питанні безпеки своїх сімей жінки більш схильні покладатися на державу, а ВПО та чоловіки – на себе. Чоловіки більше схильні думати, що їхні особисті зусилля визначатимуть безпеку їхньої родини, а жінки схильні покладатися на уряд. 18% ВПО вважають, що безпека їхніх сімей повністю залежить від їхніх власних зусиль (проти 14% громадян, які не покидали домівок через війну).
Від чого, на Вашу думку, залежить ваша безпека та безпека вашої родини
ВПО менше залучені до відсічі російської агресії та, як правило, зосереджуються на допомозі один одному. Кожен третій громадянин з-поміж ВПО надавав допомогу іншим переселенцям, демонструючи співчуття людям, які переживають однакові труднощі. ВПО також більш активніше долучалися до евакуації мирного населення (17% проти 13% серед місцевих жителів). Нарівні з місцевими жителями ВПО займалися волонтерською діяльністю (7%), ставали донорами крові для поранених (10%), служили в лавах ЗСУ чи територіальної оборони (10%). Тим не менш, частка ВПО, які жодним чином не долучалися до протистояння агресору, є порівняно меншою за кількість місцевих жителів, що брали участь у такій активності (31% проти 21%).
ВПО менше стикаються з корупцією та готові вживати заходів для її викорінення. У 2022 році ВПО менше стикалися з корупцією, ніж громадяни, які не змінювали місця проживання (32% проти 35%). Крім того вони більш свідомі щодо власної відповідальності за боротьбу з корупцією в Україні – 35% ВПО вважають, що саме прості громадяни, а не громадські організації чи влада відіграють найбільшу роль у протидії корупції в Україні. В той же час, цю думку поділяють 32% місцевих жителів. ВПО так само, як і місцеве населення, налаштовані вживати заходів для запобігання корупції в Україні. Так, 60% переселенців та 57% громадян, що не змінювали місця проживання, готові повідомляти про відомі їм випадки корупції. Кожен другий переселенець і місцевий житель готові приєднатися до колективних протестів проти корумпованих чиновників.
Про Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання про їх залучення до протидії агресії Росії.
Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у липні-серпні 2022 року. Через війну, опитування проводилося за допомогою телефонних інтерв’ю (CATI). Телефонні інтерв’ю проводилися серед громадян України віком від 18 років. Вибірка опитування складала 2024 респонденти і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей) згідно з даними Державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року. Похибка вибірки становить 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).
