Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення весна-літо 2023: українці розходяться в поглядах щодо повоєнних пріоритетів, але об’єднуються у протидії агресії та підтримці майбутнього відновлення
Програма “Долучайся!” презентує ключові результати Загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного навесні та влітку 2023 року. Опитування дає змогу оцінити, як різні умови, що склалися внаслідок війни, впливають на обізнаність та участь у діяльності громадянського суспільства, а також на розуміння та сприйняття реформ в Україні. Крім того, опитування мало на меті оцінити загальний рівень громадянської обізнаності. Опитування охопило дві основні групи: дорослих непереміщених осіб, які проживають в Україні (НПО), та дорослих зовнішньо переміщених осіб, які вимушено покинули Україну через війну (ЗПО). Для цілей аналізу була виокремлена додаткова вибірка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з вибірки НПО на основі їхнього переміщення в межах країни.
Аналіз даних опитування показав наступне:
- Українці з усіх трьох вибірок (НПО, ВПО та ЗПО) беруть активнішу участь у житті своїх громад, ніж у діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС). Поінформованість про роботу ОГС не призводить до безпосередньої участі громадян у їхній діяльності. Для всіх опитуваних, але особливо для переміщених українців, значним фактором, що перешкоджає участі в діяльності громадянських організацій, є брак поінформованості про те, як взаємодіяти з ОГС. Порівняно з НПО та ВПО, ЗПО найрідше висловлюють довіру до ОГС або вірять в їхню ефективність, коли йдеться про вплив на рішення уряду чи вирішення соціальних питань, водночас їхня участь у діяльності ОГС є найвищою. Хоча українці, які не виїжджали за межі країни, як правило, більше довіряють ОГС та їхній ролі в забезпеченні демократичного розвитку країни, вони більш схильні асоціювати роботу громадянського суспільства з негативними стереотипами.
- Незалежно від місця проживання, респонденти демонструють непохитну рішучість чинити опір агресору, демонструючи вищий рівень обізнаності про та участі в заходах спротиву порівняно з іншими формами громадського активізму.
- Українці з усіх трьох груп вважають, що їхні повоєнні пріоритети відрізняються від пріоритетів держави. Говорячи про себе, респонденти хотіли б вирішити питання доходів та житла, тоді як від держави очікують, що вона має зосередитися на боротьбі з корупцією та відновленні інфраструктури й економіки. У майбутньому респонденти з усіх трьох груп навряд чи підтримають коштами діяльність громадських організацій, але готові жертвувати гроші на відновлення країни.
- Результати опитування свідчать про різний рівень поінформованості про реформи серед НПО, ВПО та ЗПО. Зовнішньо переміщені українці відносно краще обізнані про реформи, хоча вони найменше розуміють їх специфіку. Загалом, ЗПО є найбільш обізнаними щодо громадянських прав серед трьох досліджуваних вибірок.
Результати загальнонаціонального опитування дають багатогранне уявлення про погляди української громадськості. Важливим аспектом є непохитна рішучість українців з усіх груп – непереміщених, внутрішньо переміщених та зовнішньо переміщених – протистояти агресору та сприяти добробуту своєї країни.
В усіх вибірках спостерігається глибока обізнаність про та участь в заходах громадянського спротиву, що свідчить про колективне почуття відповідальності за майбутнє. Волонтерство та фінансові пожертви на підтримку спротиву Росії, є основними формами громадянської участі, про які знає більшість респондентів. Дослідження також свідчить про особливу важливість працевлаштування, відновлення інфраструктури та боротьби з корупцією для повоєнного розвитку країни. Розбіжність між національними та особистими пріоритетами, які потрібно вирішити після війни, дає цікаве уявлення про проблеми, які хвилюють українців.
Проте, незважаючи на високий рівень обізнаності та участі у різних типах громадської діяльності, опитування підкреслює дві сфери, які є менш популярними серед українців: фіксація руйнувань культурних об’єктів та воєнних злочинів проти довкілля, а також глибша взаємодія з організаціями громадянського суспільства, які працюють над підзвітністю уряду, реформами та євроінтеграцією.
Недостатня поінформованість про можливості залучення є основною перешкодою для активізму та розбудови довіри до громадських організацій
Дані Програми “Долучайся!” демонструють, що українці в усіх трьох групах більш активно залучені до життя своїх громад, ніж до діяльності ОГС. Водночас, обізнаність про діяльність громадських організацій не призводить до безпосередньої участі громадян у їхніх ініціативах. Серед трьох досліджуваних груп населення, але особливо серед переміщених українців, основним фактором, що перешкоджає участі в діяльності ОГС, є брак знань про те, як взаємодіяти з ОГС.
Результати опитування свідчать про відмінності у залученні до життя своїх між переміщеними українцями та тими, хто не змінив місце проживання з початку війни. Водночас помітна різниця також простежується між внутрішньо та зовнішньо переміщеними українцями. Так, 53% непереміщених українців повідомили, що беруть участь у житті своїх громад. Серед ЗПО цей показник становить 38%, а серед ВПО – 28%. Внутрішньо переміщені українці також найчастіше згадують зневіру в результативності такої участі: 12% порівняно з 5% серед ЗПО та 7% серед НПО.
Серед цих трьох груп найвищий рівень залученості до діяльності ОГС демонструють ЗПО (37%). Непереміщене населення посідає друге місце з 35% залученості, тоді як ВПО долучалися найменше – 29%. Хоча нестача часу є найпоширенішою перешкодою для участі в діяльності ОГС для всіх трьох груп, приблизно п’ята частина непереміщених осіб і майже третина респондентів з обох переміщених груп повідомляють, що вони не брали участі в діяльності ОГС тому, що не знали, як це зробити.
Поінформованість про діяльність ОГС не обов’язково призводить до більш активної участі. ЗПО, які повідомляють про найвищий рівень залученості до діяльності ОГС, найменше обізнані про діяльність ОГС – 41%. ВПО найбільше знають про діяльність ОГС (58%), але їхня залученість є найнижчою. Водночас непереміщені українці (51%) краще обізнані про діяльність ОГС, ніж ЗПО, але їхня залученість є нижчою порівняно із зовнішньо переміщеними українцями.
Серед усіх респондентів, ЗПО найменше висловлюють довіру до ОГС або вірять в їхню ефективність, коли йдеться про вплив на рішення уряду або вирішення соціальних проблем. В той час як НПО та ВПО, як правило, більше довіряють ОГС та їхній ролі у забезпеченні демократичного розвитку країни, вони більш схильні асоціювати роботу громадянського суспільства з негативними стереотипами.
Серед ЗПО 37% достатньо довіряють ОГС, щоб долучатися до їхньої діяльності або підтримувати її, порівняно з 59% НПО та 60% ВПО, які більш позитивно оцінюють роботу громадських організацій. Крім того, ЗПО менше вірять в те, що побудова демократичної України неможлива без ОГС: 78% з них згодні з цим твердженням, порівняно з 89% тих, хто проживає в Україні.
Коли мова йде про сприйняття впливу громадських організацій, то тут знову найнижчі показники демонструють ЗПО. 49% зовнішньо переміщених українців вважають, що ОГС можуть впливати на рішення уряду, порівняно з 63% НПО та 57% ВПО. Крім того, ЗПО рідше погоджуються, що ОГС є більш ефективними у вирішенні соціальних питань, ніж бізнес або державні установи: лише 44% згодні з цим, порівняно з 50% серед непереміщеного населення та ВПО.
ЗПО менш схильні погоджуватися з негативними стереотипами, пов’язаними з ОГС. Лише 33% представників цієї вибірки схильні вважати, що громадські організації надають перевагу донорському фінансуванню, а не вирішенню соціальних проблем, порівняно з 49% НПО та 43% ВПО.
Зовнішньо переміщені особи також вважають ОГС менш корумпованими: 42% погоджуються, що корупція поширена серед ОГС, порівняно з 61% серед непереміщених та 57% серед внутрішньо переміщених українців. У той же час, ЗПО, які менш схильні погоджуватися з негативними стереотипами щодо ОГС, є найбільш обізнаними про їхню роботу – лише 33% ЗПО визнали, що мало знайомі з діяльністю ОГС, порівняно з 47% серед непереміщеного населення та 40% серед ВПО.
Українці обізнані щодо можливостей громадянського спротиву зовнішній агресії, проте рідко повідомляють про воєнні злочини
Незалежно від місця проживання, респонденти демонструють непохитну рішучість чинити опір агресору, а також кращий рівень обізнаності та участі в заходах громадянського спротиву порівняно з іншими формами громадянської участі.
Результати опитування підкреслюють, що волонтерство та грошові пожертви на підтримку армії та постраждалого від війни населення є найбільш відомими формами громадянської участі в усіх трьох вибірках. Переважна більшість українців знають про ці можливості: 92% непереміщеного населення, 89% ВПО та 78% ЗПО знають про можливість волонтерства для армії або для підтримки ВПО чи інших постраждалих від війни.
Аналогічно, всі три групи демонструють високу обізнаність про можливість пожертвувати гроші на підтримку опору агресії Росії або подолання її наслідків: 83% НПО, 82% ВПО та 80% ЗПО знають про таку можливість.
Учасники опитування також продемонстрували високий рівень обізнаності щодо повідомлення про акти екоциду та пошкодження культурних об’єктів Росією. Водночас українці, які проживають за кордоном, продемонстрували відносно нижчий рівень обізнаності про ці можливості громадської участі. Серед ЗПО 56% знають, як повідомляти про злочини Росії проти довкілля, порівняно з 78% серед НПО та 75% серед ВПО. Схожа динаміка спостерігається і з повідомленнями про шкоду, заподіяну культурній спадщині: серед ЗПО 55% знають, як повідомити про це, порівняно з 77% серед НПО та 73% серед ВПО.
Цікаво, що перевірка на правдивість інформації, пов’язаної з війною, є єдиною формою громадянської участі, в якій зовнішньо переміщені українці демонструють вищий рівень обізнаності порівняно з обома вибірками, що проживають в Україні. Зокрема, 78% ЗПО знають про цю можливість, порівняно з 77% серед НПО та 68% серед ВПО.
Що стосується фактичної участі, то грошові пожертви на користь армії та людей, які постраждали від війни, є найпоширенішою формою громадського активізму для всіх трьох груп респондентів. Найбільше жертвували українці, які проживають за кордоном: 71% вказали, що надсилали гроші на ці потреби, порівняно з 70% непереміщених і 67% внутрішньо переміщених осіб. Волонтерство є другим найпопулярнішим способом громадянської участі: 63% НПО, 53% ВПО та 55% ЗПО долучилися до волонтерського руху.
Третьою найпоширенішою формою громадського залучення є перевірка інформації, пов’язаної з війною. Постраждалі від війни, зокрема, ЗПО, продемонстрували найвищий рівень участі – 65%, порівняно з 49% НПО та 50% ВПО.
Незважаючи на високий рівень обізнаності, повідомлення про пошкодження об’єктів культури та воєнні злочини проти довкілля залишаються найменш дослідженими сферами громадянської участі, пов’язаної з війною, для всіх трьох досліджуваних вибірок. Зокрема, 11% ЗПО повідомляли про воєнні злочини проти довкілля, порівняно з 10% як серед НПО, так і серед ВПО. 12% респондентів з числа ЗПО повідомляли про пошкодження об’єктів культури, порівняно з 11% серед ВПО та 9% серед непереміщеного населення.
Примітно, що, незважаючи на запроваджений воєнний стан, 18% НПО та 12%ВПО повідомили про свою участь у мирних зібраннях протягом останніх 12 місяців.
Українці готові фінансово підтримати відбудову, але надають перевагу відновленню інфраструктури, а не ініціативам громадського контролю
Повоєнні пріоритети для країни відрізняються від власних пріоритетів для всіх опитуваних груп. Респонденти менш схильні фінансово підтримувати діяльність громадських організацій, але готові жертвувати гроші на відновлення країни.
На прохання визначити пріоритетні питання для них та її родин, які необхідно вирішити після війни, респонденти з усіх трьох вибірок вказали роботу як першочергове завдання – для 20% НПО, 29% ВПО, і для 37% ЗПО відновлення цієї можливості є пріоритетним завданням. Крім того, серед найважливіших післявоєнних питань, що необхідно вирішити, НПО наголошують на доходах/фінансовому становищі (18%) та стані здоров’я (13%). З іншого боку, відбудова міст є важливим пріоритетом як для ВПО (27%), так і для ЗПО (18%).
Зовнішньо переміщені особи (40%) вважають подолання корупції головним післявоєнним пріоритетом для України, тоді як НПО (32%) та ВПО (30%) ставлять його на друге місце. Відновлення інфраструктури, як головний пріоритет для України, зазначили громадяни, які залишилися в країні, а саме 49% ВПО і 47% непереміщеного населення. Відновлення економіки посідає третє місце для всіх трьох груп респондентів: 22% НПО, 24% ЗПО та 28% ВПО.
Коли йдеться про грошові пожертви, опитування показало, що значно менше респондентів з усіх вибірок готові жертвувати гроші організаціям громадянського суспільства, які сприяють підзвітності уряду, просувають реформи та інтеграцію до ЄС. 51% НПО, 49% ВПО та 44% ЗПО висловили готовність робити внески на такі цілі. На противагу цьому, більша частка респондентів готові підтримати конкретні ініціативи з повоєнного відновлення. Це включає фінансову підтримку відбудови інфраструктури (75% НПО, 75% ВПО та 68% ЗПО), відновлення пошкодженої культурної спадщини (74%, 73% та 64%), вирішення екологічних проблем (78%, 79% та 73%) або сприяння реабілітації ветеранів війни та інших осіб, які постраждали від війни (91%, 88% та 87%).
Загалом, внутрішньо переміщені українці демонструють найменшу готовність жертвувати гроші на різні цілі, спрямовані на післявоєнне відновлення.
Українці демонструють різний рівень поінформованості щодо реформ та громадської обізнаності та вагаються при визначенні структури місцевого самоврядування
Результати опитування свідчать про різний рівень поінформованості про урядові реформи серед трьох груп респондентів. Зовнішньо переміщені українці відносно краще обізнані щодо цих реформ, хоча вони продемонстрували найменше розуміння їх специфіки. Загалом, ЗПО також демонструють більшу громадянську обізнаність, ніж НПО або ВПО.
53% ЗПО вказали, що вони обізнані з реформами уряду, порівняно з 50% НПО та 46% ВПО. Щодо освітньої реформи, то обізнаність ЗПО становить 61% порівняно з 41% серед НПО та 45% серед ВПО. Однак в інших сферах ЗПО продемонстрували гірше розуміння реформ порівняно з українцями, які проживають в країні. Це стосується адміністративної, медичної, земельної та антикорупційної реформ. На противагу цьому, ВПО продемонстрували найвищий рівень знань про медичну реформу – 59% зазначили, що вони знають про неї. Для порівняння, рівень обізнаності серед НПО становив 55%, а серед ЗПО – 52%.
В рамках опитування респондентам було також поставлено 13 запитань на знання основ функціонування держави, а також основних прав та обов’язків громадян. За винятком регулювання права на мирні зібрання в Україні в умовах воєнного часу, ЗПО демонструють значно вищий рівень обізнаності, ніж НПО та ВПО – 32% надали правильні відповіді порівняно з 18% серед НПО та ВПО. У той же час, респонденти з усіх досліджуваних вибірок зіткнулися з труднощами при визначенні місцевих органів виконавчої влади. Лише 10% серед НПО та однакова частка – 14% серед ЗПО та ВПО – змогли дати правильну відповідь на це питання.
Цей звіт підготовлений в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється за підтримки Програми сприяння громадській активності “Долучайся”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього звіту є винятковою відповідальністю Pact і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
_______________________________________________________________________
Про Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. У цьому звіті узагальнено основні висновки опитування, зроблені на основі даних, зібраних навесні та влітку 2023 року дослідницькою агенцією Info Sapiens.
Опитування проводиться Програмою “Долучайся!” з 2018 року та вимірює рівень обізнаності та залученості громадян до діяльності громадянського суспільства, а також участь громадян у процесах реформ в Україні та їхнє сприйняття. Під час останнього опитування респондентам також ставили запитання про їхню участь у протистоянні російській агресії та пріоритети післявоєнної відбудови. У цій частині загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення дані збиралися у двох вибірках серед українців, які проживають в Україні, та тих, хто виїхав за кордон через війну (ЗПО). Українці, які проживають в Україні, були розділені на тих, хто переїхав до іншого міста/області після 24 лютого 2022 року через війну (ВПО), і тих, хто не переїхав (НПО).
Для збору даних про українців, які проживають в Україні, були проведені вибіркові телефонні інтерв’ю з громадянами України віком від 18 років і старше. Вибірка опитування склала 2 017 респондентів і була побудована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю та типом населеного пункту згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2019 року (без урахування Криму та непідконтрольних уряду України територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без урахування дизайн-ефекту). Для цілей аналізу з цієї вибірки було виділено 248 ВПО та 1 769 НПО, які були дезагреговані на основі переміщення всередині країни внаслідок війни.
На етапі збору даних було також проведено опитування громадян України віком від 18 років, які шукали тимчасового захисту в Польщі, Німеччині, Чехії та Італії. Вибірка опитування склала 1 002 респонденти. Для цієї вибірки були проведені онлайн-інтерв’ю з посиланням на онлайн-анкету, надісланим за допомогою SMS потенційним респондентам у випадковому порядку. Дизайн вибірки відповідає розподілу біженців за країнами, згідно з даними UNHCR. Похибка не перевищує 3,1%.
