Програма “Долучайся!” презентує ключові результати дезагрегованого аналізу даних Загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного навесні-влітку 2023 року. Щоб краще зрозуміти ґендерні відмінності громадського залучення, демократичної участі, розуміння реформ, громадянської обізнаності та сприйняття повоєнних пріоритетів, ми виокремили відповіді чоловіків та жінок у трьох групах повнолітніх респондентів: непереміщені особи, які проживають в Україні (НПО), дорослі зовнішньо переміщені особи, які вимушено покинули Україну через війну (ЗПО) та внутрішньо переміщені особи (ВПО).
Жінки, що були змушені покинути свої домівки через війну, демонструють нижчий рівень залученості та обізнаності про можливості участі в громадських ініціативах та роботі ОГС.
Внутрішньо та зовнішньо переміщені жінки менш активно беруть участь у житті своїх громад порівняно з переміщеними чоловіками та непереміщеними жінками. Наприклад, серед непереміщених респондентів (НПО) 55% жінок повідомили, що відвідують збори або долучаються до громадських ініціатив у своїх громадах, порівняно з 51% чоловіків. На противагу цьому, 35% внутрішньо переміщених і 25% зовнішньо переміщених жінок були активними членами громади, порівняно з 37% і 32% чоловіків відповідно. Ці відмінності можна зрозуміти через призму значної ролі, яку відіграють у житті жінок-переселенок обов’язки з догляду за сім’єю. Так, нещодавні дослідження свідчать, що, незважаючи на зміну гендерних норм внаслідок залучення жінок до діяльності, пов’язаної з війною, в Україні все ще зберігаються консервативні гендерні норми, що розглядають жінку, як “берегиню домашнього вогнища” . Більше того, дані програми “Долучайся!” підтверджують, що “турбота про сім’ю” розглядається як ключовий бар’єр для більш активної участі жінок.
Аналогічна тенденція спостерігається і щодо участі в діяльності ОГС. Хоча непереміщені жінки з групи брали участь у діяльності ОГС на рівні з чоловіками (обидва показники – 35%), серед переміщених категорій жінки були менш активними, ніж чоловіки: 35% жінок проти 42% чоловіків серед ЗПО та 28% жінок проти 30% чоловіків у групі респондентів ВПО.
Крім того, значним бар’єром для участі жінок як у житті громади, так і в ОГС є відсутність знань про можливості залучення. Наприклад, для 14% непереміщених жінок це є основною перешкодою, причому цей показник зростає до 28% і 27% для жінок з числа внутрішньо переміщених та зовнішньо переміщених осіб. І навпаки, обізнаність є менш актуальною перешкодою для участі респондентів-чоловіків: 10% чоловіків з числа НПО, 22% чоловіків з числа ЗПО та 22% чоловіків з числа ВПО вказали її, як бар’єр. Недостатня поінформованість про можливості участі в діяльності громадських організацій є основною перешкодою для 23% жінок з числа НПО, 32% жінок з числа ЗПО та 36% жінок ВПО. Чоловіки з кожної з трьох досліджуваних груп вказують цю перешкоду рідше: 15% серед НПО, 21% серед ЗПО та 27% серед ВПО. Водночас, жінки більш зацікавлені в тому, щоб долучитися до діяльності ОГС, ніж чоловіки. Серед НПО 7% чоловіків вказали, що не долучалися до діяльності ОГС, тому що їм це нецікаво, порівняно з 4% жінок . Аналогічно, серед ВПО 9% чоловіків і 1% жінок повідомили, що не беруть участі через відсутність інтересу, тоді як серед ЗПО цей показник становить 12% для чоловіків і 7% для жінок .
Фізичне здоров’я та вік є перешкоджають жінкам активніше долучатися до громадських ініціатив
Хоча нестача вільного часу є традиційним бар’єром для активізму як серед жінок, так і серед чоловіків, стан фізичного здоров’я також є помітною перешкодою. Особливо це спостерігається серед жінок, які проживають в Україні і стикаються з недостатнім доступом до медичних послуг та іншими ризиками, пов’язаними зі здоров’ям, на територіях, що постраждали від війни. Наприклад, серед непереміщених жінок 23% назвали стан фізичного здоров’я значною перешкодою для участі в громадській діяльності, на відміну від 15% чоловіків у тій самій групі. Аналогічно, серед внутрішньо переміщених осіб 22% жінок визначили стан свого фізичного здоров’я як перешкоду, порівняно з 12% чоловіків-ВПО. Крім того, 15% жінок з числа НПО також назвали вік перешкодою для громадського активізму. Також ці показники можуть свідчити про можливий зв’язок між віком і мобільністю, тобто на те, що значна частина жінок, які не змінили місце проживання, можуть належати до старшої вікової групи, що потенційно призводить до меншої мобільності і, як наслідок, до нижчого рівня громадського активізму .
За деякими винятками, чоловіки демонструють вищий рівень залучення до демократичних форм участі
Дані опитування свідчать про помітні гендерні відмінності в залученні до демократичних процесів, причому чоловіки, як правило, проявляють вищий рівень залученості. Однак є й винятки, які заслуговують на увагу. Наприклад, коли йдеться про створення або підписання електронних петицій, жінки з груп НПО та ЗПО дещо активніші за чоловіків (29% проти 27% та 41% проти 35% відповідно). Переміщені жінки також повідомляють про більш активну участь у мирних зібраннях: 27% жінок з числа ЗПО порівняно з 25% чоловіків з числа ВПО, а також 16% жінок з числа ВПО порівняно з 7% чоловіків з числа ВПО. Жінки з числа ВПО лідирують у повідомленні місцевим органам влади про пошкодження інфраструктури: 18% порівняно з 15% серед чоловіків.
Незважаючи на гендерні відмінності в інших сферах, жертвування коштів на підтримку опору агресії Росії є поширеним типом громадської участі серед жінок з усіх трьох груп. 70% зовнішньо переміщених жінок і 67% жінок з груп НПО та ВПО робили такі пожертви, порівняно з 75% чоловіків з категорій ЗПО та НПО, а також 67% серед ВПО.
Важливо, що в усіх трьох групах жінки значно менш активно повідомляли про корупцію, ніж чоловіки. Серед непереміщених і зовнішньо переміщених жінок лише 2% повідомили про корупцію в правоохоронні органи. На противагу цьому, серед чоловіків у цих групах цей показник був значно вищим – 4% та 5%. Серед внутрішньо переміщених жінок відсоток тих, хто повідомляв про корупцію, був дещо вищим – 3%, але все одно значно нижчим, порівняно з чоловіками ВПО, де цей показник становить 5%. Крім того, жінки також були менш активними щодо повідомлення про випадки корупції онлайн. Лише 3% непереміщених жінок і 2% жінок з числа як внутрішньо, так і зовнішньо переміщених груп повідомляли про корупцію онлайн. Й навпаки, чоловіки повідомляли про корупцію онлайн частіше: 3% непереміщених чоловіків, 7% внутрішньо переміщених чоловіків та 8% зовнішньо переміщених чоловіків вказали, що вони це робили.
Чоловіки та жінки мають різні погляди щодо особистих повоєнних пріоритетів
Загальнонаціональне опитування виявило, що хоча і чоловіки, і жінки з усіх трьох груп вважають працевлаштування особистим повоєнним пріоритетом, все ж існують помітні гендерні відмінності у визначенні майбутніх пріоритетів. Непереміщені респонденти чоловіки дещо частіше, ніж жінки, говорять про проблему доходів (20% чоловіків порівняно з 18% жінок). І навпаки, жінки-НПО більше зосереджені на стані свого фізичного здоров’я: 15% вважають це головною проблемою порівняно з 12% чоловіків у тій самій групі. Відновлення зруйнованих міст і будинків є головним пріоритетом для ВПО (30% жінок проти 26% чоловіків).
Варто звернути увагу, що лише чоловіки з числа зовнішньо переміщених українців (24%) визначили корупцію як головну особисту проблему, яку потрібно вирішити після війни. Жінки-ЗПО, як правило, надають пріоритет питанням, пов’язаним з освітою (20%) та житлом (20%).
Незважаючи на консенсус щодо повоєнних національних пріоритетів, чоловіки виділяють корупцію як головну проблему для країни
Хоча індивідуальні пріоритети респондентів відрізняються, опитані демонструють певний консенсус, говорячи про виклики для держави після війни. До них належать відновлення інфраструктури, боротьба з корупцією та економічне відновлення. Жінки в усіх трьох групах надають пріоритет відновленню інфраструктури більше, ніж чоловіки. Наприклад, 52% жінок-НПО порівняно з 42% чоловіків; 56% жінок-ВПО проти 39% чоловіків; і 41% жінок з ЗПО проти 23% чоловіків. Корупція виділяється як “чоловіча проблема”, особливо коли йдеться про переміщене населення. Зокрема, 37% чоловіків з числа НПО, 34% чоловіків з числа ВПО та 41% чоловіків з числа ЗПО назвали корупцію головним пріоритетом для України після війни. На противагу цьому, менше жінок поділяє це переконання: 39% жінок з числа ВПО, 28% жінок з числа непереміщених осіб та 27% жінок з числа ЗПО вважають корупцію головною проблемою для країни. З огляду на економічні виклики після війни, серед переміщеного населення як чоловіки, так і жінки висловлюють значне занепокоєння щодо відновлення економіки. Зокрема, у групі внутрішньо переміщених осіб (ЗПО) однакова частка (24%) як чоловіків, так і жінок вважають економічне відновлення головним пріоритетом для країни. Аналогічно, у групі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) 30% чоловіків і 27% жінок поділяють цю точку зору, що свідчить про важливість економічної стабільності для переміщених осіб. Однак серед непереміщеного населення спостерігається протилежна думка. У той час як 23% непереміщених жінок вважають економічне відновлення головним питанням національного значення, чоловіки в цій групі надають пріоритет забезпеченню безпеки (19%) над економічними проблемами.
Що стосується громадянського суспільства, то в усіх трьох групах жінки менш схильні жертвувати гроші організаціям громадянського суспільства (ОГС), які зосереджені на забезпеченні підзвітності уряду, просуванні реформ та європейської інтеграції. Ця тенденція особливо помітна в групах ЗПО та НПО, де менше жінок готові фінансово підтримувати ОГС, що займаються адвокацією, порівняно з чоловіками. Наприклад, у групі ЗПО 41% жінок готові фінансово підтримувати ОГС, що займаються адвокацією, порівняно з 52% чоловіків. Аналогічно, в групі НПО 46% жінок готові підтримувати такі ОГС порівняно з 57% чоловіків. Водночас, у групі ВПО майже однакова частка жінок (49%) та чоловіків (50%) готові жертвувати гроші на користь ОГС.
Жінки демонструють краще розуміння реформ, тоді як чоловіки – більшу громадянську обізнаність
Що стосується рівня обізнаності, то жінки в усіх трьох групах демонструють вищий рівень обізнаності щодо урядових реформ порівняно з чоловіками. Наприклад, серед жінок-НПО 55% повідомили, що вони знають про реформи, на противагу 44% чоловіків у цій групі. У контексті ЗПО розрив в обізнаності щодо реформ ще більш помітний: 55% жінок поінформовані про реформи, тоді як серед чоловіків у цій групі цей показник сягає 43%. При дослідженні обізнаності серед внутрішньо переміщених осіб, жінки продовжують випереджати чоловіків в розумінні реформ: 51% жінок порівняно з 39% чоловіків у цій групі.
Цікаво, що, незважаючи на різницю в обізнаності щодо реформ, чоловіки демонструють незначну перевагу коли йдеться про ширше розуміння громадянських обов’язків. В рамках опитування респондентам ставилися питання на знання основ функціонування держави, прав людини та фінансової грамотності. За всіма показниками чоловіки продемонстрували кращі результати за жінок, хоча є і винятки. Наприклад, жінки випереджають чоловіків у знанні основних прав і свобод громадян. Так, у групі непереміщених осіб 48% жінок змогли точно визначити основні права та свободи громадян, трохи випередивши 46% чоловіків. Аналогічно, у групі зовнішньо переміщених осіб жінки показали кращі результати: 63% жінок дали правильні відповіді, помітно обійшовши 51% чоловіків. Паралельно з цим, у групі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) 52% жінок продемонстрували ці знання порівняно з 40% чоловіків.
Це опитування підготовлене Pact в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється за підтримки Програми сприяння громадській активності “Долучайся”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього опитування є винятковою відповідальністю Pact і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Про Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. У цьому звіті узагальнено основні висновки опитування, зроблені на основі даних, зібраних навесні та влітку 2023 року дослідницькою агенцією Info Sapiens.
Опитування проводиться Програмою “Долучайся!” з 2018 року та вимірює рівень обізнаності та залученості громадян до діяльності громадянського суспільства, а також участь громадян у процесах реформ в Україні та їхнє сприйняття. Під час останнього опитування респондентам також ставили запитання про їхню участь у продії агресії Росії та пріоритети післявоєнної відбудови. У цій частині загальнонаціонального опитування дані збиралися у двох вибірках серед українців, які проживають в Україні, та тих, хто виїхав за кордон через війну (ЗПО). Українці, які проживають в Україні, були розділені на тих, хто переїхав до іншого міста/області після 24 лютого 2022 року через війну (ВПО), і тих, хто не переїхав (НПО).
Для збору даних про українців, які проживають в Україні, були проведені вибіркові телефонні інтерв’ю з громадянами України віком від 18 років і старше. Вибірка опитування склала 2 017 респондентів і була побудована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю та типом населеного пункту згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2019 року (без урахування Криму та непідконтрольних уряду України територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без урахування дизайн-ефекту). Для цілей аналізу з цієї вибірки було виділено 248 ВПО та 1 769 НПО, які були дезагреговані на основі переміщення всередині країни внаслідок війни.
На етапі збору даних було також проведено опитування громадян України віком від 18 років, які шукали тимчасового захисту в Польщі, Німеччині, Чехії та Італії. Вибірка опитування склала 1 002 респонденти. Для цієї вибірки були проведені онлайн-інтерв’ю з посиланнями на онлайн-анкету, надіслані за допомогою SMS потенційним респондентам у випадковому порядку. Дизайн вибірки відповідає розподілу біженців за країнами, згідно з даними UNHCR. Похибка не перевищує 3,1%.
