До діяльності громадських організацій долучалися 4% українців, а 89% громадян ніколи не жертвували на громадські ініціативи. 45% українців не відчувають наслідків реформ, а половина населення вважає, що без хабаря вони не зможуть отримати базові послуги від держави. Особливості місцевого самоврядування є найбільшою прогалиною в громадянській освіті українців. Про ці та інші ключові висновки свідчать результати 9-ої хвилі Національного опитування щодо громадянського залучення, проведеного влітку 2021 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!».
Залученість громадян: українці активніше беруть участь в діяльності своїх громад, ніж взаємодіють з організаціями громадянського суспільства (ОГС)
Дані Програми «Долучайся!» виявили, що українці більш охоче беруть участь у житті своїх громад, ніж у діяльності ОГС. Респонденти також добре поінформовані про можливості демократичної участі громадян у прийнятті рішень на національному рівні, але вони зрідка користуються ними, щоб висловити свою громадянську позицію.
7% респондентів стверджують, що вони регулярно беруть участь у різноманітних заходах у своїй громаді. Ще 29% вказали, що зрідка приєднуються до загальних зборів у громаді чи інших активностей. Відсутність вільного часу (32%) та зацікавленості (30%) є основними перешкодами для участі в громадському житті.
Ще менше громадян брали участь у діяльності ОГС протягом останніх 12 місяців – 4% зазначили, що були активно залучені, ще 15% робили це рідко. 41% респондентів така діяльність не зацікавила, в той час, як 38% не мали на це вільного часу.
Хоч більшість громадян і знають про різні форми демократичної участі громадян у прийнятті рішень, вони рідко застосовують ці знання на практиці. За останні 12 місяців кожен десятий українець взяв участь у створенні будинкового, вуличного чи квартального комітету або брав участь у його роботі. 7% громадян виходили на мирні акції/протести, а 6% повідомляли про інфраструктурні проблеми місцеві органи влади особисто, телефоном або відвідували громадські слухання.
Найрідше громадяни долучались до розв’язання питань загальнонаціонального значення – ці показники часто є за межею похибки. Так, 1% громадян брали участь в обговоренні законопроєктів на державному чи місцевому рівні. 1% громадян зверталися в прокуратуру або поліцію, щоб повідомити про випадки корупції aбо відкрито повідомляли про них у ЗМІ чи робили анонімні публікації онлайн (1%).
Культура благодійності: громадські організації не в пріоритеті
Опитування показало, що українцям притаманна культура благодійності. Найчастіше кошти жертвують на церкву (66%), вуличним жебракам (63%) та на армію (60%).
ОГС українці підтримують значно менше: 89% громадян ніколи не жертвували на громадські ініціативи. Більшість респондентів переконані, що фінансувати ОГС мають переважно багаті люди (58%), бізнес (49%) або держава (44%). Проте, українці визнають, що самі громадяни також мають бути залучені: 44% респондентів вважають, що це завдання громадян, чиї інтереси представляють громадські ініціативи. Найменша кількість респондентів (9%) вважають, що громадські організації мають фінансувати іноземні уряди.
Чіткі цілі та результати громадських ініціатив (32%), прозорість фінансування (27%) та відгуки людей, яким довіряють (27%), є найважливішими факторами, які впливають на рішення людей пожертвувати кошти громадським організаціям. З іншого боку, широкий розголос мало впливає на рішення про фінансову підтримку ініціативи – активне висвітлення в ЗМІ чи рекламних кампаніях є найменш мотивуючими факторами для громадян (7% і 6% відповідно).
Ставлення до реформ: малопомітні наслідки та домінування корупційного менталітету
Українці чітко розмежовують пріоритетні виклики для держави та для себе особисто. На думку респондентів, найважливішими проблемами для України є корупція (50%), криза на Донбасі (42%) та бідність (37%). Попри тривалу пандемію Covid-19, лише 18% вважають доступ до медичних послуг критичною проблемою для держави.
Коли йдеться про виклики для їхніх сімей, українці на першому місці виділяють бідність (47%), доступ до медичних послуг (36%) та безробіття (34%). Це добре ілюструє те, як українці сприймають успіх реформ. Основними ознаками незворотності позитивних змін респонденти вказують збільшення достатку їх родини (55%), зростання економіки (49%), а також можливість отримувати якісні послуги від держави (41%).
Незалежно від того, які реформи вони вважають пріоритетними, майже половина громадян (45%) ще не відчули жодних їх наслідків. Лише 2% українців вказали, що відчули позитивні зміни. Більшість респондентів (51%) переконані, що на результати реформи можна очікувати не раніше ніж через 4-5 років, а ще третина (29%) вагаються з відповіддю.
Говорячи про корупцію, українці демонструють певну непослідовність. Незважаючи на те, що абсолютна більшість (91%) переконані, що корумповані чиновники мають бути усунені з посади, 66% респондентів вважають, що якщо можна розв’язати проблему з державним службовцем за допомогою винагороди, більшість людей в Україні спробують цим скористатися. Хоча 65% погоджуються, що кожен, хто пропонує хабар, повинен нести таку ж відповідальність, як і той, хто його бере, майже 50% респондентів вважають, що не отримають медичної допомоги чи вищої освіти, якщо не дадуть хабаря.
Громадянська освіта: українцям найважче розібратися з оподаткуванням, органами місцевої влади та участю у мирних акціях
У рамках опитування респондентам ставили 13 запитань про основи функціонування держави, права людини та фінансову грамотність. У 2021 році 19% продемонстрували достатній рівень знань та правильно відповіли щонайменше на 10 запитань.
Українці загалом обізнані зі своїми правами та свободами, структурою гілок влади та бюджетними процедурами, однак вони продемонстрували невисоке знання у галузі оподаткування. Так, 41% знають, що ставка податку на дохід фізичних осіб становить 18%, тоді як 37% не змогли відповісти на це питання.
Найчастіше респонденти плутаються у способі організації та функціях органів місцевої влади. Лише 25% правильно назвали місцеві органи виконавчої влади (обласні, районні та місцеві адміністрації). Чверть (24%) вважають, що виконавча влада зосереджена в руках обласних, районних та місцевих рад. Ще 24% вважають, що і ради, і адміністрації є місцевою виконавчою владою.
Також респондентів спантеличило питання щодо проведення мирних зібрань – 62% вказали, що для того, щоб провести мирну акцію, необхідно отримати дозвіл місцевої влади.
Про опитування:
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Цей звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного влітку 2021 року.
Опитування щодо громадського залучення проводиться два рази на рік з 2018 року, та досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання про рівень їхньої громадянської освіти та готовності фінансово підтримувати благодійні організації чи організації громадянського суспільства.
Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у серпні – вересні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто у помешканнях респондентів. Вибірка опитування складала 2080 респондентів і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).
Більше даних Національного опитування щодо громадського залучення:
Зима-2021 Літо-2020 Зима-2020 Літо-2019 Зима-2019 Літо-2018 Зима-2018 Осінь-2017
Завантажити дані опитування та діаграми можна тут.
