Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення

Підсумки соціологічного дослідження «Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення», проведеного програмою сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE). 

Коли йдеться про дані, то українські політичні аналітики та долучені до проведення антикорупційної реформи експерти знаходяться у вигідному становищі. Проведене у березні 2021 року дослідження щодо сприйняття, досвіду та ставлення громадян до корупції продовжує п’ятнадцятирічний шлях моніторингу антикорупційної реформи в Україні. Уперше опитування громадської думки щодо корупції провели в 2007 році і повторювали у 2009, 2011, 2015 та 2018 роках. Цей величезний масив даних дозволяє органам державної влади, іноземним партнерам та представникам громадянського суспільства простежити панівні наративи про уявлення, ставлення та досвід українців щодо корупції в повсякденному житті. У цьому огляді ми представляємо лише найважливіші результати опитування за 2021 рік та для більш вичерпного аналізу порівнюємо їх з даними, зібраними у 2018 та 2015 роках. Найбільш очевидним застереженням цьогорічного дослідження є те, що пандемія коронавірусної хвороби та її обмеження вплинули на сприйняття громадянами корупції та їх реальний досвід щодо неї.  

Дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» взимку 2021 року. У дослідженні взяло участь доросле населення віком від 18 років з усіх областей України та міста Києва. В опитуваннях з 2015 по 2021 рік не брали участь громадяни, які мешкають на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, та частини Донецької та Луганської областей. Інтерв’ю проводилися під час очних співбесід, а самі респонденти були відібрані для формування багатоступеневої випадкової вибірки з квотуванням на останньому етапі. Дані є репрезентативними для всього населення України, в тому числі на рівні областей.  

Розмір вибірки складає 10 011 осіб. Статистична похибка (з імовірністю 0,95 та дизайн-ефектом 1,5) менше або дорівнює 1,5% для результатів, що наближаються до 50%; 1,3% для результатів, близьких до 25% або 75%; 1,0% для результатів, близьких до 12% або 88%; 0,6% для результатів, близьких до 5% або 95%, і, нарешті, 0,3% для результатів, що близькі до 1% або 99%.   

Дивитися інтерактивну візуалізацію

Ключові висновки 

Для більш обґрунтованих висновків слід враховувати динаміку не лише між 2018 та 2021 роками, а й включати дані 2015 року там, де це можливо. І 2015, і 2021 – це роки великої надії українців на зміни та перетворення. При інтерпретації даних слід також враховувати, що у багатьох сенсах 2018 рік вирізняється з-поміж усього п’ятнадцятирічного масиву повсюдним песимізмом та соціальною апатією. Тож якщо ми коротко узагальнимо найважливіші висновки опитування 2021 року, то слід зазначити наступне:

  • Дані 2021 року свідчать, що корупція стала проблемою номер один для країни. Існує спокуса сказати, що порівняно з 2018 та 2015 роками корупція стає все важливішою для українців, однак це твердження є не зовсім правильним, адже в оцінці серйозності цієї проблеми респонденти послідовні: 94,4% у 2015 році, 93,7% у 2018 та 93,5% у 2021відповідно. Корупція опинилася на першому місці серед найбільш серйозних проблем через відчутне зниження важливостітаких проблем як висока вартість життя та низькі зарплати” та “військовий конфлікт в Донецькій та Луганській областях”. Більше того, інші опитування показують, що включення опції “COVID-19” призводить до зміни набору переваг. В опитуванні Програми «Долучайся!» як жінки, так і чоловіки вказали, що корупція є дуже серйозною проблемою (74,9% жінок, 75,6% чоловіків). Молоде покоління (18-29 років) продемонструвало найнижче занепокоєння проблемою корупції (70,6% вважають, що це дуже серйозна проблема), а група респондентів віком понад 60 років була налаштована найбільш песимістично (76,8% зазначили, що корупція є дуже серйозною проблемою). 
  • На прохання обрати найбільш згубний тип корупції серед політичної корупції на найвищому рівні, повсякденної чи корупції в бізнесі, респонденти рішуче називали політичну корупцію. 87,2% українців вважають цю проблему “серйозною” або “дуже серйозною”. Жінки менше за чоловіків (65,3% проти 68,2%) вважають політичну корупцію дуже серйозною проблемою. 49.9% як жінок, так і чоловіків одностайно вважають побутову корупцію  дуже серйозною проблемою. Найбільше засуджують як політичну, так і побутову корупцію респонденти старшого віку (60+), мешканці сільської місцевості та ті, хто має початкову чи середню освіту. 
  • У 2021 році громадяни менше стикалися з корупцією. Порівняно з 2018 роком, менше українців стикалися з вимаганням хабарів (19,4% проти 36,8%) або користувалися своїми особистими зв’язкамидля вирішення справ («блат»)(12,5% проти 17%). Водночас випадки пропонування хабаря дещо почастішали –  11,6% у 2018 році проти 14,6% у 2021 р. Можна навести кілька причин чому зменшився особистий досвід корупції, проте жодна з них не може пояснити загальну картину. Так, протягом 2020 року та на початку 2021 року українці менше контактували з владою через пандемію, особливо з тими її представниками, які, як вважають громадяни, більш схильні до корупції. Наприклад, контакти з представниками системи охорони здоров’я зменшились із 64% до 55%. Скоротилися взаємодія зі школою та соціальними службами. Ще одним можливим фактором зменшення особистого досвіду корупції стало зростання кількості центрів надання адміністративних послуг та поширення електронних сервісів (наприклад, портал і програма «Дія»), які мінімізували прямі контакти та забезпечили конфіденційність у наданні адміністративних послуг. У 2021 році молоді чоловіки – мешканці міст віком до 45 років – стикалися з вимаганням хабарів частіше, ніж інші демографічні групи. Що ж стосується пропонування хабаря, то суттєвої різниці між усіма демографічними групами немає. Чоловіки – мешканці міст у віці 30-44 років дещо частіше використовують особисті зв’язки. Найбільше про випадки вимагання говорили респонденти з Одеської, Сумської, Харківської та Кіровоградської, а найменше – мешканці Чернігівської та Миколаївської областей. В Одеській, Харківській та Донецькій областях найчастіше пропонують хабарі, а використовують свої зв’язки у спілкуванні з державними чиновниками найбільше у Харківській, Кіровоградській та Івано-Франківській областях. Хоч кількість випадків вимагання хабаря і зменшилася в 2021 році, проте найчастіше це траплялося  у школах, закладах охорони здоров’я та системі вищої освіти. Добровільне хабарництво трапляється найчастіше у шкільній системі. Загалом, випадки хабарництва та використання особистих зв’язків зросли у багатьох інших сферах, особливо в сфері оформлення чи надання соціальних виплат та сфері державних закупівель.
  • Українці все частіше зазначають, що корупцію не можна виправдати навіть у випадках, коли вона допоможе вирішити важливу особисту справу. Так, з 2015 року кількість громадян, які відзначають, що корупція в більшості випадків може бути виправданою, зменшилася з 19,1% (2015) до 14,3% (2018) і 13,0% у 2021 році. Частка українців, які вважають, що корупцію ніколи не можна виправдати, зросла з 37,4% (2015) до 41,5% (2018) і, нарешті, до 42,0% (2021). Наймолодші українці (18-29) трохи поблажливіші до корупції, ніж найстаріше покоління (60+): 13,1% молодих людей вважають, що корупція в більшості випадків може бути виправданою на відміну від 11,7% серед респондентів віком понад 60 років. У той же час лише 39,8% серед наймолодшої вікової групи вважають, що корупція ніколи не може бути виправданою, проти 44,4% з-поміж найстарших  респондентів. Сільські жителі також набагато категоричніші у своїй нетерпимості до корупції: 47,3% сільських жителів на відміну від 39,7% жителів міст вважають, що корупції немає виправдання.
  • Респонденти вважають, що громадяни (67,0%), засоби масової інформації (41,7%) та громадські організації (39,7%) найбільше хочуть подолати корупцію. Це не обов’язково означає, що для цього вони роблять відчутні кроки. Українці вважають, що серед усіх державних органів та установ найбільшу готовність боротися з корупцією має Президент та його Офіс (19,4%). Найбільшими прихильниками цієї думки є студенти з незавершеною вищою освітою, респонденти віком 18-29 років та люди, які проживають у сільській місцевості.
  • Усе більше українців вважають що саме державні органи є відповідальними за боротьбу з корупцією. Президент та його Офіс традиційно вважаються установами найбільш відповідальними за цю роботу (60,6% у 2015 році, 63% у 2018 році та 55% у 2021 році). Кількість громадян, що покладають відповідальність за протидію корупції на спеціалізовані антикорупційні органи, також зросла: Національне антикорупційне бюро (НАБУ) – 16% у 2015 році, 19,8% у 2018 році та 26,2% у 2021 році; Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – 15,2% у 2018 році та 23,4% у 2021 році; Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) – 11,5% у 2018 році та 16,9% у 2021 році. Вищий антикорупційний суд (ВАСК) вказали 26,3% респондентів у 2021 році.
  • У той час як все більше українців покладають відповідальність на урядові інституції та нові антикорупційні органи, відсоток громадян, які вважають, що українці мають самі боротися з корупцією, зменшився з 24% у 2015 році до 10,8% у 2018 році та до 8,5% у 2021 р. Результати 2021 року демонструють відсутність значних гендерних відмінностей у відповідях на це питання. Водночас, молоді респонденти (18–19 років), як правило, покладають більшу відповідальність на громадян, ніж найстарші (11,1% проти 7% відповідно). Окрім цього, респонденти з незакінченою вищою освітою вказують, що громадяни – це найважливіший гравець у боротьбі з корупцією частіше, ніж респонденти з іншими рівнями освіти (13,9%).
  • Українці менш скептично оцінюють ефективність антикорупційної роботи державних установ. Проте ці дані не можна трактувати як свідчення того, що у 2021 році  зросло сприйняття держави як ефективний борець з корупцією. Однак, частка респондентів, які вважають, що державні органи “зовсім неефективні”, зменшилась на 12,3% порівняно з 2018 роком. Жінки, як правило, поблажливіше оцінюють ефективність антикорупційної діяльності державних інституцій: 68,9% жінок порівняно з 72,1% чоловіків вказали, що дії держави неефективні. Іншим важливим спостереженням є те, що респонденти з нижчим рівнем життя є більш категоричними, ніж більш заможні. 74,9% респондентів, які не мають достатньо коштів, щоб забезпечити себе продуктами харчування, вважають, що держава не змогла вирішити проблему корупції, на відміну від 58,8% тих, хто може дозволити собі дорогі покупки та заощадження.
  • Шість із десяти українців (63%) вважають, що корупція є дуже поширеною в суспільстві (порівняно з 63,8% у 2015 році та 65,5% у 2018 році). Водночас дедалі більше респондентів переконані, що ця ситуація залишається стабільно поганою (тобто корупція залишається “стабільно поширеною”). Кількість респондентів, які вважають, що “справи погіршились” у 2021 році (34,1%), повернулася до результатів 2015 року (34%). Жінки та чоловіки одноголосно відзначали, що корупція стала більш поширеною (33,9% та 34,4% відповідно). Наймолодша категорія респондентів виявилась більш оптимістично налаштованою (лише 24,8% зазначили, що справи погіршились) порівняно з найстаршими респондентами (37,7% повідомили про погіршення ситуації). Найбільш песимістичних респондентами також виявились і українці з найнижчим рівнем освіти (початкова чи середня) (37,7%).
  • Переконання про поширеність корупції в державних установах та на всіх рівнях влади в основному повертається до рівня 2015 року. У 2021 році 64.5% українців вважають, що корупція дуже поширена у Верховній Раді; 52.9% – у Кабінеті  Міністрів (67,6% у 2018 році та 54,8% у 2015 році); Президента та його Офіс вказали 40,4% (66,1% у 2018 році та 46,4% у 2015 році); обласні органи влади – 38,5% (45,7% у 2018 році та 42,3% у 2015 році); місцеве самоврядування – 29,2% (38,5% у 2018 році та 34,3% у 2015 році). Наведені результати дозволяють припустити, що дані 2018 року демонструють суспільний песимізм, який варто розглядати як відхилення, тоді як найбільш доречним є порівняння 2015 та 2021 років, як другого року каденції двох українських президентів – Порошенка та Зеленського.
  • Топ-5 сфер, в яких українці вважають корупцію найбільш поширеною у 2021 році, це: митниця (55,1%), суди (54,8%), прокуратура (46,4%), медична допомога (46,1%) та вирішення питань приватизації, власності на землю та землекористування (43,8%). З іншого боку, до п’ятірки сфер, в яких громадяни фактично повідомляють про корупційні правопорушення у 2020 та 2021 роках увійшли: охорона здоров’я (54,5%), освіта (школи та вчителі) (18,8%), страхування на випадок безробіття та соціальне забезпечення (16,7%) , центри надання адміністративних послуг (11,9%).

На регіональному рівні громадяни 17 областей та міста Києва вважають, що рівень корупції знизився або залишився незмінним порівняно з 2018 роком. Респонденти 7 областей (Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Полтавської, Черкаської, Чернівецької) демонструють менше ентузіазму.

  • Порівняно з 2018 роком, українці повідомляють, що вони отримують менше інформації про антикорупційні реформи та кампанії державних структур (незважаючи на те, що на них покладається дедалі більша відповідальність). Так, 7,8% респондентів чули про антикорупційну діяльність, реформи чи кампанії НАБУ (29,6% у 2018 році); 6,5% – САПу (21,5% у 2018 році), 6,3% – НАЗК (19,1% у 2018 році); 6,4% – Вищого Антикорупційного Суду. Респонденти також зазначили, що вони менше чули про діяльність неурядових організацій – 8,8% у 2021 році порівняно з 21,4% у 2018 році. Швидка трансформація уподобань ЗМІ, посилення тенденцій до появи “інформаційних бульбашок” у соціальних мережах та пов’язані з пандемією зміни в споживанні інформації частково пояснюють ці результати.
  • Говорячи про першопричини корупції, у 2021 році все більше українців вважають, що корупція спричинена недостатньою чіткістю процедур (35.1% у 2021 проти 31.7% у 2018)   та низьким рівнем обізнаності громадян з цими правилами та процедурами (31.8% у 2021 проти 23.9% у 2018). Незважаючи на ріст популярності цих двох факторів, респонденти вказують на першому місці відсутність належного покарання за корупцію  (74,5% у 2021 році).
  • Порівняно з попередніми результатами, у 2021 році українці менш песимістично налаштовані, коли йдеться про можливість громадян боротися з корупцією. Частка тих, хто вважає, що громадяни ніяк не можуть вплинути на рівень корупції, зменшилась удвічі (з 34,8% у 2018 році до 17,5% у 2021 році). Тим не менше, коли респондентів запитували про готовність відстоювати свої права перед чиновниками, то результати виявились менш оптимістичними, ніж раніше (36,7% у 2015 році, 30,6% у 2018 та 26,4% у 2021). Що важливо, жінки виявили набагато нижчу готовність відстоювати свої права у бюрократів – 22,7% жінок та 30,9% чоловіків відповіли, що вони “повністю готові” або “готові” це зробити. Молодші респонденти віком 18-29 та 30-44 виявились більш ініціативними (31,6% та 30,4% вказали готовність), ніж респонденти старші 60 років (лише 18,4%). Цікаво, що жителі сільської місцевості (29,6%) заявили про вищу готовність, ніж мешканці міст (25,0%), а українці з вищим рівнем освіти (закінчена вища освіта – 33,6%) значно перевершили тих, хто має початкову або неповну середню освіту (14,8%).  
    •  
    •  

Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставленняСтан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставленняЗагальнонаціональне масштабне опитування щодо сприйняття та досвіду боротьби з корупцією було започатковане у 2007 році Management Systems International та продовжене у 2009, 2011, 2015, 2018 та 2021 роках Pact.Inc за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Дані опитування, його інтерпретація та аналітика є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США. Глобально Pact розробляє системні рішення у партнерстві з місцевими організаціями, бізнесом та урядами, які створюють стійкі громади, де ті, кому ми служимо, почуті та спроможні. Інтегрований адаптивний підхід Пакту формує майбутнє міжнародного розвитку в майже 40 країнах. 

Файли для завантаження
Generated by Fontastic.me