Що мотивує харків’ян брати участь у громадських ініціативах?

У Харкові 2% громадян активно долучаються до діяльності організацій громадянського суспільства. Попри значний потенціал, 91% громадян ніколи не жертвували коштів на користь громадських ініціатив. Відсутність інтересу є основною перешкодою для активної участі в громадських ініціативах. 75% респондентів помилково вважають, що місцева влада має давати дозвіл на проведення мирних зібрань, а менше половини харків’ян знають, що мітинг, який загрожує правам інших людей, можна заборонити.

Програма сприяння громадській активності “Долучайся!” представляє ці та інші ключові висновки Загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного влітку 2021 року. З 2019 року, вже втретє, Програма проводить це опитування в чотирьох цільових областях – Харківській, Запорізькій, Сумській та Херсонській.

Результати останньої хвилі національного дослідження

Залученість громадян: громадський активізм сконцентрований на рівні громад, а відсутність інтересу є основною перешкодою для участі

Харків’яни більше залучені до життя своїх громад, ніж до діяльності ОГС. 2% респондентів відвідують збори та інші публічні заходи у своїх громадах регулярно, а ще 24% – рідко. 38% зазначили, що їм це нецікаво, а 35% не мають часу на такі заняття. Що стосується діяльності ОГС, 2% харків’ян стверджують, що вони активно брали участь у їхній роботі, а 14% – зрідка. Відсутність інтересу є основною перешкодою для участі в заходах громадських організацій для 52% харків’ян, в той час, як іншим 32% бракує часу.

Як і загалом по Україні, харків’яни добре обізнані щодо різних форм демократичної участі. Однак ці знання не перетворюються на реальні дії: залучення респондентів нижче за межу похибки як на рівні громади, так і щодо питань національного значення. Наприклад, 4% респондентів брали участь у мирних зібраннях, 3% були залучені до створення чи роботи житлового, вуличного чи квартального комітету. 3% повідомляли про інфраструктурні проблеми до місцевої адміністрації особисто або телефоном, тоді як менше ніж 1% респондентів повідомляли про випадки корупції до прокуратури чи поліції.

Культура благодійності: харків’яни непослідовні щодо фінансової підтримки громадських ініціатив

Результати опитування показали, що фінансування громадських ініціатив не є пріоритетом для харків’ян. 91% ніколи не жертвували кошти на діяльність громадських організацій. Більшість респондентів покладають обов’язок фінансувати ОГС на багатих людей (57%) та бізнес (54%). Водночас 44% жителів Харківщини вважають, що фінансування громадянських ініціатив є обов’язком громадян інтереси яких представляють такі ініціативи. Частка тих, хто вважає, що за фінансування громадських ініціатив має відповідати держава, становить 32%.

Майже третина респондентів (34%) впевнені, що ніщо не змусить їх інвестувати в громадські ініціативи. Проте найбільш важливими факторами, які потенційно можуть вплинути на їхнє рішення про пожертву, громадяни називають прозоре управління фінансуванням (26%) та чіткі цілі та результати громадської ініціативи (25%). З іншого боку, знайомство з тими, хто вже має позитивний досвід співпраці з ініціативою (23%), та широке висвітлення у ЗМІ (20%) очолюють список найменш переконливих факторів на думку харків’ян.

Водночас респонденти демонструють певну непослідовність щодо їхньої мотивації до фінансування діяльності ГО. Хоча третє місце у списку найбільш переконливих факторів посіла проблема, на розв’язання якої спрямована діяльність громадської  ініціативи (22%), майже така ж частка харків’ян(17%) вважають цей фактор неважливим.

Попри все, харків’янам притаманна певна культура благодійності. Найчастіше жителі області давали гроші жебракам на вулицях (44%), жертвували на церкву (41%) та армію (26%).

Ставлення до реформ: харків’яни асоціюють власні проблеми з проблемами регіону та відчувають невизначеність щодо ефективності реформ

Найактуальнішими проблемами для держави респонденти Харківської області вважають бідність (32%), пенсії (23%) та безробіття (22%). Цей перелік дещо відрізняється від думки решти опитаних українців, які на перше місце виносять корупцію (50%), кризу на Донбасі (42%) та бідність (37%). У своєму сприйнятті  найважливіших проблем для їх родин харків’яни поділяють думку більшості українців: бідність (33% у Харківській області проти 47% в Україні), безробіття (25% проти 34%) та доступ до медичних послуг (25% проти 36%) непокоять респондентів найбільше. За їх словами, область стикається з тими ж проблемами – бідністю (37%), безробіттям (31%),  та неналежним доступом до медичних послуг (25%).

Очікування місцевих жителів щодо реформ подібні до думки більшості українців. 28% респондентів стверджують, що вже відчули негативні наслідки реформ (24% в Україні), а 3% помітили позитивні зміни (2% в Україні). Як і більшість українців, харків’яни не готові назвати час, коли вони очікують відчути наслідки реформ. В той час як 22% респондентів вважають, що наслідки реформ будуть помітні більше ніж за 10 років (18% в Україні), 20% сподіваються, що це станеться за 2-3 роки (14% в Україні). Найбільшій частці опитаних (28%) – майже так само, як і в Україні загалом (29%) – було складно визначитись щодо своїх очікувань.

Ставлення харків’ян до корупції загалом збігається з баченням більшості українців. Трохи менша частка респондентів вважають, що хабарництво є невід’ємною частиною українського менталітету (48% проти 59% в Україні). Абсолютна більшість харків’ян (93%) погоджуються, що корумповані чиновники мають бути відсторонені з посад (Україна – 91%). Водночас 64% вважають, що якщо можна вирішити питання з державним службовцем за допомогою винагороди, більшість людей це зроблять (Україна – 66%). Хоча 70% зазначають, що кожен, хто дає хабар, повинен нести таку ж відповідальність як і той, хто його бере,  46% респондентів впевнені, що не отримають належного доступу до медичної допомоги чи вищої освіти, якщо не дадуть хабаря (65% і 49% в Україні відповідно).

Громадянська освіта: харків’яни добре обізнані щодо повноважень місцевої влади, але вважають, що на мирні протести потрібен дозвіл

Більшість харків’ян загалом обізнані зі своїми основними правами, структурою влади та принципами її формування. Але, як і учасники національного опитування,  респонденти Харківщини не змогли відповісти на запитання щодо ставки податку на прибуток (28% правильних відповідей в області проти 41% по країні) та назвати місцеві органи виконавчої влади (29% проти 25%).

Найбільшим викликом для харків’ян стало питання про необхідність отримання дозволу на проведення мирних зібрань. 75% вважають, що місцева влада має дозволити проведення мирного зібрання чи демонстрації (62% в Україні). Відповідно, менше половини респондентів Харкова знають, що мітинг можна заборонити, коли під загрозою права інших людей (44% проти 48% в Україні).

Про опитування:

Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Цей звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного взимку 2021 року. Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадянського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання  про рівень їхньої громадянської освіти та готовності фінансово підтримувати благодійні організації чи організації громадянського суспільства.

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у серпні-вересні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів Харківської області віком від 18 років особисто у помешканнях респондентів. Вибірка опитування складала 302 респонденти і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення Харківської області за віком, статтю і типом населеного пункту. Похибка вибірки становить 5,7% (без врахування дизайн-ефекту).

Більше даних Національного опитування щодо громадського залучення:

Зима-2021    Літо-2020    Зима-2020   Літо-2019    Зима-2019   Літо-2018  Зима-2018    Осінь-2017  

Завантажити дані опитування та діаграми можна за посиланням нижче.

Файли для завантаження