П’ять місяців знадобилося державі, щоб виправити власну помилку. Вона коштувала невідомої кількості життів, мільярдів гривень і тисяч одиниць робототехніки, які не надійшли вчасно.
Наземні роботизовані комплекси вже рятують бійців на фронті. «Стохід», «Тарган», «Терміт» та інші моделі вивозять поранених, доставляють воду, їжу й боєприпаси, працюють на мінуванні, розмінуванні, розвідці та логістиці. Іноді вони діють як дрони-камікадзе. Ці машини замінюють людину там, де ризик максимальний. Їхнє постачання — стратегічний інтерес держави.
Навесні 2026 року Міністерство оборони оголосило план законтрактувати 25 тисяч одиниць лише на перше півріччя. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Проте історія виявилася непростою.
Як податкова зміна вдарила по обороні
1 жовтня 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14097. Формально він стосувався змін до Податкового кодексу щодо оподаткування банків у 2026 році. Документ не проходив повноцінну урядову оцінку, бо був депутатським. Наукова та юридична експертиза не перевірила можливий вплив на оборону.
На початку грудня 2025 року Рада ухвалила закон №4698-IX. З 1 січня 2026 року змінився податковий режим. Це одразу викликало паніку в секторі наземної робототехніки.
Середня ціна одного замовленого комплексу через DOT-Chain Defence становила 638 834 грн. План на 25 тисяч одиниць — близько 15,97 млрд грн. Додаткове ПДВ 20% означало або пошук ще 3,19 млрд грн, або мінус понад чотири тисячі платформ.
Для виробників ситуація була критичною. Частина контрактів мала фіксовану кінцеву ціну. Зміна режиму частково або повністю з’їдала маржу. На військовій продукції рентабельність і так обмежена 25%. Деякі компанії опинилися в нулі або в мінусі. Це загрожувало зривом закупівель компонентів, зупиненням R&D і затримками поставок. Окремі виробники почали відмовлятися від контрактів.
Проблему виправили лише в травні 2026 року. Тоді зареєстрували законопроєкт про звільнення від ПДВ операцій із постачання наземних комплексів для оборонних потреб. Наприкінці травня Рада ухвалила зміни. З червня пільга запрацювала.
Що виявив аналіз і які рішення пропонують
Експерти ГАР МО розібрали цей випадок як post-mortem. Вони побачили симптом ширшої проблеми: у держави немає надійного механізму раннього виявлення рішень, що можуть вдарити по оборонних закупівлях.
Перша проблема — на рівні законодавства. У воєнний час будь-яка зміна податкового, митного чи регуляторного законодавства, яка може торкнутися товарів подвійного або оборонного призначення, повинна проходити базову оцінку впливу на оборону.
Друга — слабкий моніторинг ризиків. Міністерство оборони фізично не може відстежувати кожну правку в кодексах. Проте має існувати діючий канал прийому сигналів від виробників.
Третя — відсутність автоматичного механізму перерахунку ціни в оборонних контрактах при зміні податкового режиму.
ГАР МО напрацювала конкретні пропозиції. Міністерство оборони має створити постійний механізм моніторингу законодавчих ініціатив із потенційним впливом на закупівлі. При відомстві потрібне «єдине вікно» для виробників оборонної продукції. У типових контрактах слід прописати чітку формулу перерахунку ціни. Для критичних технологій держава має вести окремий реєстр податкових і митних ризиків.
Історія з ПДВ на наземні комплекси завершилася відносно добре. Проте неможливо оцінити, скільки життів і позицій втрачено за ті п’ять місяців. Системних помилок війна не пробачає.
Юрій Гудименко, голова ГАР МО
