Згідно з результатами національного опитування, проведеного організацією Пакт (Pact), рівень залучення українців до громадських ініціатив є достатньо високим. У 2017 році громадяни активно брали участь у заходах організованих громадськими організаціями, однак, передовсім, тих, що напряму торкалися їх потреб та інтересів. Кожному другому українцю відома і кожен четвертий позитивно оцінює діяльність громадських організацій та ініціатив. В той же час, третина опитаних не змогла назвати жодної громадської організації або ініціативи.
Національне опитування щодо громадянського залучення було проведене на замовлення Пакту в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID). Метою опитування було дослідити рівень громадянського залучення та участі, ставлення суспільства до громадських організацій, а також сприйняття громадянами процесу реформ в Україні. Крім того, було досліджено рівень громадянської освіти та зміни у поглядах та цінностях українців. Пакт планує проводити наступні хвилі опитування тричі на рік протягом наступних двох років, з метою простежити основні тенденції у настроях та оцінках українського суспільства. Дане опитування було проведене компанією GfK Україна в серпні-вересні 2017 року.
Опитування проводилися по всій Україні серед мешканців старше 18 років особисто в їх домівках. Вибірка склала 2134 респондентів та відображає розподіл дорослого населення України за віком, статтю, областю та населеним пунктом (за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей). Теоретична похибка вибірки становить 2,2%. Для порівняння наводяться результати минулорічних подібних досліджень, які Пакт проводив в рамках проекту USAID/Uniter.
Графіки, що відображають дані дослідження, а також таблиці із даними доступні для зареєстрованих користувачів сайту.
Згідно з даними опитування, українці розчаровані процесом реформ. Більш того, чверть респондентів вказала на негативні наслідки від реформ. Криза в економіці, конфлікт на Донбасі та корупція складають топ рейтингу невідкладних проблем. Більшість українців не бачать покращення в антикорупційній сфері.
Українці, які взяли участь у опитуванні, демонструють готовність до вивчення як захищати свої громадянські права, як покращити фінансову грамотність та знання в економіці. Однак, тільки незначний відсоток опитаних змогли скласти тест на громадянську грамотність.
Опитування засвідчило, що рівень громадянського залучення є найнижчим серед громадян у віці 18-24 років і найвищим серед вікової групи 55-64 років. Найбільший інтерес до громадянського активізму демонструють мешканці західних і північних областей, а найменший – на Сході та Півдні України. Громадянська участь більш широко поширена серед людей із середнім і вищим середнього рівнем доходу та тих, хто наразі працевлаштований. Було виявлено, що люди в малих містах, а також у містах із населенням менше 50 тисяч частіше стають активістами. Громадянська участь більш поширена серед жінок.
Огляд результатів дослідження
У 2017 році громадяни України цікавляться соціальними ініціативами, але в основному тими, які торкаються їх потреб та інтересів безпосередньо
- Українці демонструють зростання інтересу до залучення у життя своєї громади – 25% опитаних зазначили, що вони регулярно або час від часу відвідують збори аби інші громадські заходи. Щодо участі у діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС) існує розрив між тими, хто брав участь протягом останнього року (15%), та тими, хто би хотів взяти участь – 30%, що є свідченням можливостей для ОГС розширювати свою базу для участі та підтримки.
- Майже кожен п’ятий респондент (19%) брав участь у створенні будинкового, вуличного чи квартального комітету, а кожен шостий (17%) – у громадських слуханнях протягом минулого року. Найнижчий рівень активності спостерігається щодо анонімних повідомлень про корупцію в режимі онлайн або про порушення на виборах (56% цього не робили і не зацікавлені робити в майбутньому).
- Люди більш схильні брати участь у ініціативах, які напряму зачіпають їх інтереси. Вперше після Євромайдану більшість респондентів (46%) вказали на те, що вони сприйматимуть зростання доходу своєї сім’ї як основну ознаку незворотності позитивних змін в Україні, на відміну від попередніх років, коли на першому місці було покарання для корумпованих чиновників та зростання економіки країни.
- Найбільшими проблемами, з яких люди готові долучатися до громадянської активності, є: створення будинкових комітетів (32%), подача офіційних скарг представникам державних органів влади (32%), незадовільний стан доріг та об’єктів інфраструктури (31%). Пряма мобілізація для участі у мирних зібраннях або акціях з конкретних питань (27%) знаходиться внизу списку, на відміну від 2016 року.
Зростає впізнаваність та схвалення діяльності громадських організацій
- Кожен другий респондент знає щонайменше одну громадську організацію – чи то громадське об’єднання, або благодійний фонд, або волонтерська група і половина з них позитивно оцінюють їх діяльність. Втім, третина опитаних (33%) не знає жодної ОГС.
- Найбільш відомими типами ОГС в Україні є благодійні фонди (39%) та групи волонтерів (38%).
- У порівнянні з попередніми роками, відбулись зміни щодо впізнаваності ОГС: тепер поряд з Фондом Ріната Ахметова (17%) людям знайомі Національний Екзит-пол (15%), Громадське ТБ (17%), Фонд Віктора Пінчука (12%), EuromaidanSOS (11%) та FEMEN (12%).
- Понад половина (58%) українців вважають, що громадські ініціативи/неурядові організації мають фінансуватися багатими людьми, 45% – державою, а 41% – бізнесом. Кожен третій вказав, що їх повинні фінансувати громадяни, інтереси яких представляє дана ініціатива.
Сприйняття реформ та політичної ситуації є здебільшого негативним
- Половина респондентів (51%) зазначили, що досі не відчули наслідки реформ, тоді як чверть (24%) – відчули негативні наслідки. Кожен п’ятий українець (22%) очікує на відчутні наслідки реформ протягом найближчих 3 років, а кожен третій (34%) – через 6 років і більше.
- Кожен другий респондент вважає економічну ситуацію, боротьбу з корупцією та кризу на Донбасі найважливішими проблемами для України сьогодні (53%, 52% та 49% респондентів відповідно). У всіх трьох згаданих вище реформах головними двигунами змін були названі органи державної влади. Про громадські організації, які працюють у цих сферах, обізнаність невисока: 17% знають про Реанімаційний пакет реформ, 5% – про кампанію Чесно, яку проводить Центр UA.
- Більшість респондентів (72%) не бачать прогресу в реалізації антикорупційної реформи, 55% вважають, що рівень корупції не змінився порівняно з минулим роком.
- Третина (33%) респондентів не підуть на вибори або голосуватимуть проти всіх політичних партій на наступних парламентських виборах, ще 20% не можуть відповісти на це питання. Менше половини респондентів (43%) на даний момент більш-менш визначились зі своїм політичним вибором.
- Лише 13% громадян вказали, що вони знають ім’я народного депутата, який представляє їх мажоритарний округ у Верховній Раді, а 9% – знають ім’я свого депутата у місцевій раді.
Рівень громадянської обізнаності низький, але існує значний попит на громадянські знання
- Пакт доповнив анкету розділом “Громадянська грамотність”, який включає в себе питання стосовно основних прав та свобод громадянина, базові фінансові знання, обізнаність з Конституцією та загальним регулюванням суспільної сфери. З 13 питань 10 або більше правильних відповідей дали 8% громадян.
- Більше двох третин (76%) респондентів ніколи не доводилося вивчати законодавство та правову інформацію для захисту своїх прав, хоча 70% повідомили, що їх права були порушені принаймні в одній з 11 перелічених сфер. Найчастіше респонденти мали особистий досвід порушення своїх прав у таких сферах як: охорона здоров’я (43%), торгівля та споживання (42%), працевлаштування (31%).
- Права людини, особисті податки, що сплачуються громадянином та економіка – три основні сфери, на яких люди хотіли б розумітися краще (29%, 15% та 14% відповідно). Щодо практичних навичок, які респонденти хотіли би розвинути, то для 23%, передусім, це є здатність захищати свої права та інтереси, на другому та третьому місці за популярністю є навички вирішення конфліктів (14%) та створення і провадження власного бізнесу (13%).
Цінності повільно трансформуються, але багато упереджених ставлень зберігається
- Відчуття соціальної несправедливості є дуже поширеним в українському суспільстві, що призводить до ворожого ставлення між різними соціальними групами. Більше половини респондентів (58%) погоджуються з тим, що нормальним є вважати власну націю кращою за інших і важко позитивно ставитися до деяких етнічних груп та національностей.
- Майже дві третини (59%) вважають, що якщо людина може вирішити певну проблему з державними службовцями за винагороду, більшість людей в Україні цим скористаються; і більше половини (58%) вважають хабарництво невід’ємною частиною українського менталітету. Приблизно кожен другий (47%) вважає, що він не отримає гарантованого доступу до медичної допомоги або вищої освіти, не сплативши за них хабаря.
- Половина населення вважає, що держава повинна гарантувати добробут кожного громадянина, зайнятість та соціальне забезпечення, хоча частка людей, які так думають, протягом останніх двох років зменшилась (з 62% у 2015 році до 50% у 2017 році). Водночас, кількість тих, хто вважає, що головна роль держави – тільки гарантувати соціальні, політичні та економічні правила гри подвоїлась (з 12% у 2015 до 24% у 2017).
- Відносна більшість респондентів вважають, що в Україні найбільш дискримінованими групами є: пенсіонери (28%), сексуальні меншини (22%) та переселенці з Донбасу (20%). Лише 14% респондентів визнали себе представниками дискримінованої групи, і 41% респондентів готові підтримати інші групи людей, до яких вони не належать, у справі захисту їхніх прав.
- Широко поширеним негативним ставленням до себе користуються такі соціальні групи: наркозалежні (74%), люди, що зловживають алкоголем (63%), роми (51%), гомосексуали (47%), люди з ВІЛ / СНІДом (45%).
Підготовка прес релізу стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст прес-релізу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
