Павленко Катерина Анатоліївна — це українська співачка, композиторка, фольклористка та авторка пісень, відома сценічним ім’ям Monokate. Вона стала голосом гурту Go_A, який у 2021 році представив Україну на «Євробаченні» з хітом «Шум», що підкорив світові чарти. Сьогодні Катерина активно розвиває сольний проєкт, де древні народні мотиви переплітаються з інді-попом і тріп-хопом, створюючи інтимне, кінематографічне звучання.
Її шлях — це історія стійкості: від важкого дитинства в Ніжині, хвороби легень і фінансових негараздів до світової слави. Павленко не просто співає — вона зберігає й переосмислює український фольклор, веде хор ветеранів і надихає нове покоління на автентичність у музиці. У 2025–2026 роках її сольні релізи та участь у Національному відборі на «Євробачення» показали, що Monokate — це вже окремий, потужний артист.
Творчість Павленко Катерини Анатоліївни поєднує «білий голос» традиційного співу з сучасними електронними текстурами, роблячи її однією з найяскравіших постатей української сцени. Вона доводить: коріння не заважає польоту, а навпаки — додає глибини й сили.
Дитинство в Ніжині: коріння, що сформувало голос
Катерина Анатоліївна Павленко народилася 10 серпня 1988 року в Ніжині Чернігівської області. Матір служила в армії, тож дівчинка зростала переважно з дідусем і бабусею. Саме бабуся, яка володіла традиційним народним співом, стала першим учителем — її колисанки й обрядові пісні запалили в маленькій Каті іскру, яка згодом перетворилася на потужний вогонь сцени.
Дитинство не було казковим. Після смерті дідуся в шість років родина втратила житло через майнові суперечки. Дев’яності принесли постійні переїзди: то в друзів, то в орендовані квартири, то навіть у недобудовані приміщення. Холод, бідність і нестабільність призвели до тяжкої хвороби легень. Катерина майже десять років боролася з ускладненнями — операції, лікування в Києві, моменти, коли важила всього 43 кілограми й була на межі життя. Ці випробування загартували характер і надали голосу особливої глибини — в ньому чується і біль, і надія, і незламність.
Музика стала порятунком. У Ніжинській музичній школі Катерина навчалася на вокально-хоровому відділенні, співала в хорі «Сяйво», опановувала фортепіано й гітару. Викладачі бачили в ній оперну співачку, але серце тягнулося до народного співу. Закінчивши у 2009 році Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької за спеціальністю «диригент народного хору», вона продовжила шлях у Київському національному університеті культури і мистецтв. Там спеціалізувалася на фольклорі лівобережної Київщини та Чорнобильського Полісся — збирала автентичні записи, вивчала обряди й мелодику, яка пізніше стала основою її творчості.
Шлях у Go_A: від бек-вокалістки до обличчя українського фольк-рогу
У 2012 році Катерина приєдналася до гурту Go_A як бек-вокалістка. Гурт уже експериментував з поєднанням електроніки та українського фольклору, і її «білий голос» — чистий, високий, без вібрато, типовий для традиційного народного співу — ідеально доповнив звучання. Невдовзі вона стала солісткою, а альбом «Іди на звук» і сингли закріпили за Go_A статус піонерів етнотроніки.
Перемога на Національному відборі 2020 року з піснею «Соловей» мала відкрити двері на «Євробачення», але пандемія скасувала конкурс. Наступного року «Шум» став справжнім проривом. Пісня, натхненна давнім весільним обрядовим співом, зачарувала Європу: п’яте місце в фіналі, друге за глядацьким голосуванням і мільйони стрімів на Spotify. Голос Павленко Катерини Анатоліївни звучав як вітер з прадавніх лісів Полісся, змішаний з сучасним бітом, — і світ не міг відірватися.
З Go_A Катерина гастролювала, записувала музику й розвивалася як композиторка. Але в 2025 році гурт призупинив концертну діяльність. Офіційно розпаду не сталося — просто кожен пішов своїм шляхом, і для Катерини настав час сольного польоту. Цей перехід не став кризою, а навпаки — новим диханням.
Євробачення-2021: як «Шум» змінив українську музику
«Шум» — це не просто конкурсна пісня. Вона оживила забуті фольклорні мотиви, зробивши їх зрозумілими для глобальної аудиторії. Павленко Катерина Анатоліївна не боялася автентичності: костюми з вишивкою, рухи, що нагадують народні танці, і голос, який пронизує наскрізь. Результат — трек у топах чартів, колаборації й визнання, що українська музика може бути конкурентною без компромісів.
Після конкурсу Катерина отримала статус однієї з найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус». Вона відвідувала прийоми, спілкувалася з церковними лідерами, знімалася в кіно — у 2023 році зіграла мольфарку в фільмі «Довбуш». Кожен крок підкреслював: вона не просто виконавиця, а носійка культурної спадщини.
Monokate: інтимний тріп-хоп і фольклорне коріння в сольній творчості
Сольний проєкт Monokate Катерина запустила ще у 2019 році, але повноцінно розквітнув у 2025-му. Мініальбом «Половина мене» — п’ять треків, де тріп-хоп зустрічається з роком, а фольклорні елементи створюють атмосферу таємничості. Сингл «Пахнеш» став першим потужним заявленням: інтимний, кінематографічний, з глибоким текстом про почуття.
У 2026 році Monokate взяла участь у Національному відборі на «Євробачення» з піснею «Тут» (TYT). Хоча посіла шосте місце, виступ запам’ятався щирістю й сучасним звучанням. Катерина також випустила колаборацію з гуртом MOLODI — «Танцювати поки живі», натхненну народною піснею «А в кривого танця». Ці релізи показують еволюцію: від гучного фольк-рогу до глибокого, особистого інді-попу.
Голос Павленко в Monokate — це вже не тільки «білий голос», а багатошаровий інструмент. Вона експериментує з електронікою, але ніколи не забуває коріння. Фольклор тут не цитата, а жива тканина, яка робить музику унікальною.
Фольклористка й наставниця: збереження традицій у сучасному світі
Ще під час навчання в університеті Катерина глибоко занурилася в польову роботу — збирала пісні в Баришівському районі та Чорнобильському Поліссі. З 2017 року вона керує хором ветеранів у Березані, який отримав статус народного. Це не просто хобі: Катерина передає знання, навчає молодь автентичному співу й показує, що традиції живуть.
Її підхід до фольклору — це не музейна консервація, а живе переосмислення. У піснях Monokate чуються відлуння обрядових співів, але в новому контексті. Такий синтез робить українську культуру привабливою для молоді й іноземців.
Особисте життя, погляди та натхнення
Катерина Павленко завжди берегла приватність, але у 2026 році вперше відкрито розповіла про нові стосунки: дружба переросла в щось глибше. Вона не поспішає з деталями, зберігаючи баланс між сценою й реальністю. Співачка відверто говорить, що не планує дітей — для неї важливіша творчість і свобода.
У інтерв’ю вона згадує складні стосунки з матір’ю, травми дитинства й те, як двічі була на межі смерті через легені. Ці історії роблять її ближчою: зірка, яка пройшла через пекло й вийшла сильнішою. Катерина вегетаріанка, веде скромний спосіб життя — їздить метро, орендує квартиру й цінує прості радощі.
Музика для неї — це терапія й місія. Вона пише вірші, створює треки з 4 років і постійно шукає нові форми вираження.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2012 | Приєднання до Go_A | Початок професійної кар’єри в етнотроніці |
| 2021 | «Євробачення» з «Шум» | 5-те місце, глобальний хіт |
| 2025 | Мініальбом «Половина мене» | Дебют повноцінного сольного релізу Monokate |
| 2026 | Участь у Відборі з «Тут» | 6-те місце, новий етап сольної кар’єри |
Дані зібрано з відкритих джерел, зокрема uk.wikipedia.org та офіційних анонсів релізів.
Павленко Катерина Анатоліївна продовжує дивувати. Її голос — це міст між минулим і майбутнім української музики. Слухаючи Monokate, розумієш: справжнє мистецтво народжується там, де коріння міцне, а крила — вільні. Історія тільки починається, і кожен новий трек обіцяє ще більше емоцій і відкриттів.
