Нещодавно на зв’язок вийшов житель окупованого Криму. Він розповів, як постраждав його дім через роботу російської ППО.
«Уявляєш, вони при цьому ще розповсюджують фейки, що дрони запускають кримські татари. Взагалі стало страшно останнім часом: постійний гуркіт над головою, тривога і повне відчуття невизначеності. Купа якихось пліток, ІПСО. І найгірше – це коли ти навіть не можеш дізнатися, що насправді відбувається навколо. Відкриваєш телефон, а там замість новин – суцільні заблоковані сторінки або пропагандистські зведення».
У 2026 році інформаційна війна на тимчасово окупованих територіях України досягла високого рівня цифрової ізоляції. Окупанти системно обмежують доступ до новин і намагаються відрізати мільйони людей від об’єктивної реальності, близьких і держави.
Правозахисники наголошують: позбавлення доступу до правдивої інформації є свідомою стратегією. Чим менше люди знають про реальний стан справ, тим легше насаджувати пропаганду та приховувати воєнні злочини.
Цифрове гетто та ризики для життя
Росія перейшла від точкового блокування сайтів до створення суцільної інформаційної інфраструктури. Масово блокують українські та міжнародні медіа: понад сотню новинних ресурсів, державних порталів, сайтів правозахисних організацій і незалежних видань. Провайдери застосовують жорстке фільтрування навіть без формальних рішень.
Блокують незалежні VPN-сервіси, критичні протоколи та захищені месенджери. Мешканці скаржаться на дуже повільну роботу VPN. Увесь інтернет-трафік проганяють через магістральні лінії агресора. Доступ до багатьох послуг вимагає авторизації через ворожі системи. Це робить дії користувача прозорими для спецслужб.
На кордонах і на всій окупованій території українське мовлення глушать станціями РЕБ і заміщують пропагандистськими частотами.
Найстрашніший аспект – ризик для життя. Правозахисники фіксують «вуличну фільтрацію» та обшуки. Силовики зупиняють людей і перевіряють галерею, історію браузера, підписки в Telegram чи YouTube.
«Після кожного обстрілу на в’їзді, наприклад, в Севастополь, зупиняють автівки і перевіряють твої телефони. Мене навіть якось попросили увімкнути мій плейлист: і дивом не долистали до українських пісень», – розповів ще один житель півострова.
Підписка на український канал, збережена стаття чи пісня українською стає підставою для звинувачень у «дискредитації армії», «екстремізмі» або «шпигунстві». Панує атмосфера страху. Доноси сусідів стали звичною практикою. Люди видаляють будь-які сліди зв’язків із вільним світом.
Як пробити ізоляцію
Попри спроби створити вакуум, шукають технічні рішення для доставки правдивого сигналу. Ефірне мовлення залишається одним із найбезпечніших способів. Воно не залишає цифрового сліду. Навіть якщо вимикають інтернет і мобільний зв’язок, радіопередавачі з підконтрольної території продовжують мовлення.
Для тих, хто намагається читати українські ресурси, стандартний доступ і звичайні VPN часто недоступні. Існує спеціалізований браузер, який працює за принципом, схожим на торренти. Завдяки цій технології дзеркала сайтів залишаються доступними навіть при повному відключенні від зовнішніх каналів. Що більше людей запускають такий браузер, то більшим стає кеш і то швидше мешканці отримують свіжі новини.
У подкастах для мешканців ТОТ нагадують про цифрову гігієну: двоконтурні пристрої, «чисті» телефони, альтернативні протоколи, автоматичне очищення, секретні чати та анонімність.
Інформаційна блокада – спроба зламати ментальний опір, змусити людей почуватися покинутими. Але правду неможливо сховати. Кожен може поширювати перевірену інформацію, підтримувати зв’язок через безпечні канали, допомагати правозахисним ініціативам і незалежним медіа.
Тетяна Курманова, голова правління джерела
