Кістки мамонта, затонулий нацистський корабель і вибухонебезпечні боєприпаси часів Другої світової війни. Усе це останніми тижнями з’явилося з вод Дунаю. Річка через рекордне обміління дедалі більше оголює своє дно.
Подібні знахідки стали найпомітнішим проявом масштабної проблеми. Чергова літня посуха перетворилася на джерело кількох криз для країн Центральної та Східної Європи. Це елемент ширшої кліматичної проблеми, що охоплює весь континент.
Посуха вдарила по енергетиці регіону. Угорщина опинилася перед загрозою зупинки єдиної АЕС у Пакші. Румунія підривала скелясте дно, щоб урятувати охолодження Чернаводської АЕС. Сербія втратила значну частину гідрогенерації. Австрія зазнала збитків у річковому судноплавстві та туризмі. Молдова опинилася на порозі відключень електроенергії, оскільки залежить від сусідів.
Історично низький рівень води у басейні Дунаю кліматологи пов’язують із поєднанням тривалої спеки, браку опадів у весняно-зимовий період і швидкого скорочення запасів снігу та льодовиків в Альпах. Якщо мілкий Дунай стане новою нормою, країни мають бути готові до цього. Їхня енергетика, транспорт і економіка десятиліттями будувалися з розрахунком на зовсім іншу ріку.
Підводні артефакти
Дунай завдовжки близько 2850 кілометрів з’єднує десять країн. Він починається в Німеччині й прямує через Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну. На його берегах розташовані чотири столиці — Відень, Братислава, Будапешт і Белград. Річка з’єднана з Майном і Рейном судноплавним каналом, тому товари можна транспортувати аж до Нідерландів.
Рівень води в Дунаї став одним із найнижчих за останні десятиліття. Німецька інформаційна система про низький рівень води повідомила, що наприкінці липня 78% станцій на Дунаї зафіксували екстремально низький рівень. У Будапешті вода опустилася до 28 сантиметрів, побивши попередній антирекорд 2018 року.
У Болгарії житель села Ряхово виявив кістки гігантської тварини льодовикового періоду — ймовірно, мамонта. Фахівці розпізнали нижню щелепу, два бивні та, можливо, ребро. У районі сербського порту Прахово з-під води з’явився іржавий корпус корабля Чорноморського флоту нацистської Німеччини. Німці навмисно затопили такі судна восени 1944 року. За оцінками істориків, тоді могли затопити до 200 військових суден. Частина з них досі може містити боєприпаси.
У Будапешті з Дунаю витягли військовий мотоцикл і боєприпаси часів Другої світової війни. Влада тимчасово закрила міст Маргіт. Круїзні судна були змушені причалювати вище за течією. Частину туристичних рейсів скасували. Містяни та туристи активно фотографувалися на ділянках дна, які раніше були під водою.
У Хорватії поблизу міста Батіна з води підняли авіабомбу з майже 50 кілограмами вибухової речовини. Біля Опатовця став добре помітний корпус судна, яке затонуло у 1937 році. Масштаби обміління видно і з космосу. Супутникові знімки зафіксували широкі смуги світлого ґрунту на вигинах річки в Угорщині.
Вода для атома
У вівторок 4 серпня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що країна перебувала «за кілька міліметрів» від повного зупинення АЕС «Пакш» уперше за 44 роки. Станція розташована на березі Дунаю. Охолодження залежить від стабільного рівня річки. Чотири енергоблоки забезпечують приблизно половину виробництва електроенергії в Угорщині.
Станом на 5 серпня працює лише одна з восьми турбін. Це означає втрату 1750 МВт. Дефіцит компенсують газовими електростанціями, відновлюваними джерелами та збільшенням імпорту. Середньодобовий імпорт був більш ніж утричі вищий, ніж у липні 2025 року.
Мадяр закликав не очікувати швидкого покращення. Найближчими днями рівень води, ймовірно, залишатиметься без суттєвих змін. Угорщина очікує на опади в Німеччині та Австрії, однак ця вода дістанеться пізніше. Водо- та енергопостачання залишаються стабільними, проте найближчі два-три дні можуть бути складними.
В Австрії обміління порівнюють із 2003 та 2018 роками. На вільних від гідроелектростанцій ділянках рівень води приблизно на 60 сантиметрів нижчий за середній показник під час маловоддя. Виробництво на ГЕС концерну Verbund упало приблизно на 30%. Вантажні перевезення значно скоротилися. Судна змушені брати менше вантажу.
Румунія зупинила один енергоблок станції в Чернаводе. Щоб спрямувати більше води до системи охолодження, влада підірвала скельну ділянку на березі Дунаю та затопила чотири баржі. Глава уряду Іліє Боложан оголосив надзвичайну ситуацію. Він закликав населення економити електроенергію. Два автомобільні заводи Dacia та Ford призупинили роботу на понад два тижні.
Дві найпотужніші ГЕС «Залізні ворота I і II» працюють лише на чверть потужності. У Молдові міністр енергетики попередив про можливі аварійні відключення у вечірні години. Європейська комісія заявила, що уважно стежить за ситуацією, однак поки не фіксує проблем із безпекою постачання.
Частина поромних переправ між Румунією та Болгарією зупинилася. Рибалки біля мосту «Нова Європа» втратили можливість виходити на промисел. Деякі кажуть, що тепер можуть переходити річку вбрід. Румунські фермери не можуть вивезти частину врожаю річковим транспортом. Тисячі тонн пшениці, ячменю та ріпаку залишаються на складах. Канали для зрошення пересихають.
Нинішня ситуація на Дунаї стала нагадуванням про вразливість інфраструктури. Якщо посуха стане регулярним явищем, країнам доведеться переглядати управління водними ресурсами та принципи роботи систем, що десятиліттями спиралися на інший Дунай.
