Попри невизначеність у втіленні реформ та дії влади, українці добре обізнані про громадський активізм та готові брати участь у житті своїх громад. Про це свідчать результати останньої хвилі загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!»
Кожен третій українець (32,5%) стверджує, що регулярно або рідко відвідує збори у своїх громадах. Як і в попередніх опитуваннях, менша частка громадян заявляє, що вони беруть участь у діяльності громадських організацій (18,6%).
Стосовно обізнаності щодо громадських активностей, семеро з десяти українців (70,8%) знають про можливість участі у мирних зібраннях з конкретних питань. Переважній більшості українців (70,0%) також відомо про можливість повідомити місцевим органам влади про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном, в той час як про створення та участь у роботі будинкових, вуличних чи квартальних комітетів знають 66,4% опитаних. Громадяни менш за все обізнані щодо тих форм активізму, що вимагають певного досвіду та експертних знань, наприклад, участі в офіційному дорадчому органі при місцевих або державних органах влади (41,2%) або коментуванні законопроектів на державному та місцевому рівнях (41,2%).
Українці найбільш зацікавлені повідомляти про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном (23,7%). Крім того, вони виявили інтерес повідомляти про ці проблеми через інтернет (20,4%), брати участь у мирних зібраннях з певною метою (18,4%), а також створювати та долучатися до роботи будинкових, вуличних чи квартальних комітетів (18,4 %).
Щодо різних форм демократичної участі, респонденти в основному залучені до роботи громадських комітетів (8,4%), участі у громадських слуханнях (6,7%) та мирних зібраннях (6,2%), подання скарг стосовно інфраструктурних питань (5,7%) та ініціювання електронних петицій до міського голови, районної чи обласної ради, президента тощо (4,7%).
Громадяни найменш залучені до активностей з протидії корупції. За останній рік лише 0,9% опитаних повідомляли про випадки корупції в прокуратуру чи поліцію (особисто, телефоном або через інтернет). Така ж частка респондентів використовувала онлайн засоби для анонімних повідомлень про корупцію чи порушення на виборах. Лише 1,3% відкрито повідомляли про корупцію у ЗМІ, у тому числі в блогах та соціальних мережах.
Головною причиною, що заважає брати більш активну участь у громадській діяльності, майже половина респондентів (45,1%) назвала нестачу часу або відсутність мотивації, тоді як 32,9% українців не вірять у те, що їх участь принесе зміни та вплине на ситуацію. В той же час, 17,6% респондентів вважають , що вирішенням проблем повинна займатися держава.
Українці схильні підтримувати прозорі громадські організації, що відповідають їхнім цінностям
Кожен п’ятий українець (20,9%) перераховував кошти благодійним або громадським організаціям протягом останнього року. Приблизно один із десяти (8,9%) скористався правом на податкову знижку за благодійні пожертви.
Серед причин, які спонукають українців підтримувати громадські організації, — чіткі цілі та мета діяльності організації (37,6%), прозоре управління фінансами (30,4%) та відгуки від людей, яким вони довіряють (30,1%). Кожен третій (31,8%) серед тих, хто долучився хоча б до однієї громадської ініціативи, зазначив, що це був позитивний досвід.
Загалом українці вважають, що громадські ініціативи та організації мають фінансувати заможні люди (62,7%) та бізнес (51,1%). Втім, 19,9% вважають, що громадяни також мають бути залучені до цього процесу.
Особиста безпека є пріоритетом для українських родин, які не очікують на швидкі наслідки реформ
Найважливішими питаннями для себе та своїх родин українці вважають бідність (46,9%), доступ до медичного обслуговування (37,3%) та безробіття (33,4%).
У той же час, українці не очікують швидких реформ у країні. Більшість громадян (16,8%) очікують на результати реформ протягом чотирьох-п’яти років. Кожен шостий (15,6%) – за два-три роки. Приблизно така ж частка населення (14,3%) вважає, що наслідки реформ можна очікувати лише через десять або більше років.
Майже половина опитаних (46,7%) кажуть, що поки не відчули жодних наслідків реформ. Разом з цим, 15,8% українців відчули як негативні, так і позитивні наслідки. При цьому, негативний досвід був більш поширеним — приблизно кожен четвертий респондент (25,4%) мав негативний досвід, тоді як лише 1,8% українців відчули позитивні результати реформ.
Українці не вважають владу ефективним борцем з корупцією та заявляють про готовність діяти
На думку громадян, першість у протидії корупції в Україні належить антикорупційним органам (36,7%), в той час як Президент України посідає друге місце в рейтингу головних борців з корупцією (31,5%). Водночас майже кожен п’ятий українець (23,4%) вірить, що успіх у протидії корупції залежить від звичайних громадян.
При цьому, більшість опитаних (83,9%) вважають, що українська влада є малоефективною у боротьбі з корупцією. Протилежну думку висловили лише 5% респондентів.
Коли йдеться про їх ставлення до корупції, близько половини українців (45,2%) не виправдовують надання хабарів заради розв’язання важливої проблеми. Попри низьке залучення до антикорупційної діяльності, кожен третій (34,8%) заявляє про готовність повідомити про відомі їм випадки корупції. Водночас 32,1% готові приєднатися до масових акцій протесту проти корупціонерів з вищих ешелонів влади. Загалом, українці не толерують корупції серед чиновників. Так, переконлива більшість населення (84,4%) згодна з тим, що корумпованих чиновників слід звільняти з займаних посад.
Громадянська освіта: українці найменш обізнані з питань оподаткування та місцевого самоврядування
В рамках опитування ми також поставили українцям питання, що стосувалися їхньої громадянської обізнаності. І хоча лише 15,5% українців правильно відповіли на 10 із 13 з них, ця частка зросла порівняно з червнем 2019 року, коли вона становила 12,6%. Лише троє із 2097 респондентів змогли правильно відповісти на всі 13 запитань.
Більшість респондентів правильно відповіли на питання, які стосувалися базових знань щодо основних прав людини та громадянина, поділу влади, бюджетних процедур тощо. Однак їм не вистачало більш глибинних знань про місцеве самоврядування та систему оподаткування. Майже дві третини (55,6%) громадян вважають, що їм потрібен дозвіл місцевої влади на проведення мирних зборів або мітингів, а 20,2% не змогли надати відповіді на це питання. Окрім того, для респондентів проблемним виявилося питання про назви місцевих виконавчих органів (64,3% відповіли неправильно, 8,2% не змогли відповісти), визначення українського народу згідно Конституції (62,2% відповіли неправильно, 7,1% не відповіли) та розмір податку на доходи фізичних осіб (22,9% та 44,97% відповідно).
—
Цей звіт про результати дослідження було представлено в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст звіту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Про опитування:
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Цей звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного влітку 2020 року.
Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання, що стосувалися їхньої громадянської обізнаності та готовності надавати фінансову підтримку благодійним та громадським організаціям.
Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у липні-серпні 2020 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто у помешканнях респондентів. Вибірка опитування складала 2097 респондентів і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).
Нижче Ви можете завантажити дані опитування і графіки.
