Державне бюро розслідувань постало після Революції Гідності як відповідь на глибоку кризу довіри до правоохоронної системи. Суспільство вимагало органу, який би розслідував злочини, вчинені тими, хто наділений владою, — посадовцями, суддями, правоохоронцями та військовими. Закон України «Про Державне бюро розслідувань» ухвалили 12 листопада 2015 року, а повноцінну роботу Бюро розпочало лише 2018-го після тривалих політичних коливань. Сьогодні ДБР — це не просто слідчий орган, а інструмент, який поступово змінює уявлення про невідворотність відповідальності в Україні.
У воєнний час пріоритети Бюро кардинально змінилися. Понад 2900 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки, розслідування зради, колаборації та масштабних зловживань у оборонних закупівлях — усе це стало щоденною реальністю. За перші п’ять місяців 2026 року слідчі ДБР скерували до суду 4388 обвинувальних актів щодо 4601 особи, а задокументовані збитки державі перевищили 7,7 мільярда гривень. Ці цифри — не суха статистика, а свідчення того, як орган працює в екстремальних умовах, коли кожна справа може стосуватися життя солдатів на фронті чи безпеки тилу.
Структура ДБР охоплює центральний апарат у Києві та сім територіальних управлінь, розташованих у ключових регіонах країни. Це дозволяє вести розслідування навіть у прифронтових зонах та на деокупованих територіях. Окремо діють Інститут підготовки кадрів та Науково-дослідний інститут судових експертиз. Така географія — не випадковість, а свідоме рішення, що робить Бюро доступним для громадян з різних куточків України.
Історія створення: від вимог Майдану до перших реальних справ
Після подій 2013–2014 років стало очевидним: стара система, де прокуратура розслідувала злочини власних співробітників та високопосадовців, не здатна забезпечити об’єктивність. Громадяни вимагали незалежного органу, який би не залежав від політичної кон’юнктури. Закон 2015 року став компромісом між суспільними очікуваннями та політичними реаліями того часу.
Перші роки роботи ДБР позначені як досягненнями, так і скандалами. Перший директор Роман Труба та його команда взялися за «справи Майдану» — розслідування злочинів проти учасників Революції Гідності, які роками залишалися без руху. Водночас у 2019–2021 роках виникли суперечки щодо незалежності керівництва, що призвело до дострокового звільнення першого складу. У грудні 2021 року за результатами конкурсу директором призначили Олексія Сухачова, чий п’ятирічний термін спливає наприкінці 2026 року.
Правові засади та коло підслідності ДБР
Державне бюро розслідувань діє на підставі Закону України «Про Державне бюро розслідувань» у редакції з останніми змінами. Основні завдання чітко прописані: запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
До підслідності Бюро належать:
- злочини, вчинені Президентом України (повноваження якого припинено), народними депутатами, міністрами, суддями, керівниками центральних органів виконавчої влади;
- злочини військовослужбовців та злочини проти встановленого порядку несення військової служби;
- факти катувань та інші злочини проти правосуддя, скоєні працівниками правоохоронних органів;
- окремі категорії організованих злочинних груп та злочини, пов’язані з незаконним поводженням зі зброєю чи вибухівкою.
Важливо розуміти відмінність від Національного антикорупційного бюро. НАБУ спеціалізується на топ-корупції найвищих посадовців, тоді як ДБР охоплює ширше коло — від зловживань у військових закупівлях до катувань у відділках поліції. Це розмежування дозволяє кожному органу зосередитися на своїй ніші.
Структура та територіальний поділ: як Бюро охоплює всю країну
Організаційну структуру затверджено Указом Президента України від 5 лютого 2020 року № 41/2020. Центральний апарат у Києві координує роботу, розробляє методологію та веде найскладніші справи загальнодержавного значення.
Сім територіальних управлінь розташовані в:
- Києві (Київська, Черкаська, Чернігівська області);
- Краматорську (Донецька та Луганська області);
- Львові (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області);
- Мелітополі та Миколаєві (південні та прифронтові регіони);
- Полтаві та Хмельницькому (центральні та західні області).
Кожне територіальне управління має слідчі та оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та захисту учасників проваджень. Така мережа дозволяє оперативно реагувати на події навіть у зонах активних бойових дій.
| Територіальне управління | Основні регіони відповідальності | Специфіка роботи |
|---|---|---|
| Київське | Київ, Київська, Черкаська, Чернігівська області | Найбільше навантаження на справи високопосадовців та центральних органів |
| Краматорське | Донецька, Луганська області | Розслідування воєнних злочинів та зради на прифронті |
| Львівське | Західні області | Зловживання в тилу, закупівлі, переміщення осіб |
Дані узагальнено на основі Указу Президента України № 41/2020 та інформації територіальних управлінь.
Діяльність у воєнний час: нові пріоритети та щоденні виклики
Повномасштабне вторгнення перетворило ДБР на один із ключових інструментів захисту держави зсередини. Слідчі документують злочини колаборантів у тимчасово окупованих містах, розслідують продаж дронів та озброєння з підрозділів, фіксують мільйонні відкати на постачанні їжі та спорядження для армії.
У червні 2026 року Бюро завершило досудове розслідування щодо злочинної організації, яку очолював Віктор Янукович і яка відповідальна за силове придушення Революції Гідності. Справа тривала роками, але саме ДБР довело її до логічного завершення — це символічний момент для transitional justice в Україні.
Паралельно тривають розслідування смертей військовослужбовців після перебування в ТЦК, авіакатастроф на Хмельниччині, незаконних «відряджень» за кордон для ухилянтів. Кожна така справа — це не лише покарання винних, а й сигнал суспільству: навіть у воєнний час ніхто не отримує імунітету.
Досягнення, які вимірюються не лише цифрами
Статистика 2026 року вражає. Понад 4,3 тисячі обвинувальних актів за п’ять місяців — це результат цілодобової роботи слідчих та оперативників у складних умовах. Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за черговою партією справ щодо неналежного поводження правоохоронців — прямий наслідок системної роботи ДБР та прокурорів.
За моїм досвідом аналізу діяльності правоохоронних органів, саме такі органи, як ДБР, стають лакмусовим папірцем довіри суспільства до держави в кризові періоди.
Міжнародна співпраця розширюється: українські слідчі працюють з колегами з Франції, Польщі та інших країн у межах правової допомоги. Це дозволяє притягувати до відповідальності навіть тих фігурантів, які перебувають за кордоном.
Виклики та реформи 2026 року: шлях до більшої незалежності
Попри досягнення, ДБР стикається з системними труднощами. Політичний тиск, спроби впливу на кадрові рішення, складнощі з набором персоналу в умовах війни — усе це вимагає постійної уваги. Термін повноважень чинного директора Олексія Сухачова спливає наприкінці 2026 року, і саме зараз точаться дискусії про нову модель обрання керівництва.
Президент України доручив підготувати оновлений законопроєкт про ДБР. Громадські експерти та опозиційні депутати наполягають на посиленні ролі міжнародних експертів у конкурсній комісії — це одна з вимог євроінтеграції. Затримка з поданням законопроєкту до кінця року може законсервувати стару систему ще на п’ять років. Це питання не лише кадрове, а й принципове: чи стане ДБР справді незалежним органом чи залишиться під політичним контролем.
Як громадянин може звернутися до ДБР: практичні кроки
Кожен українець має право звернутися до Бюро, якщо став свідком або жертвою злочину, що підпадає під його компетенцію. На офіційному сайті dbr.gov.ua розміщено форми для звернень, працює гаряча лінія. Важливо надати максимально конкретну інформацію та докази — це прискорює розгляд.
ДБР також публікує інформацію про розшук підозрюваних та повістки про виклик. Громадяни можуть перевірити, чи не перебуває їхнє прізвище в базі, або повідомити про відомі їм факти зловживань. Така відкритість — важливий елемент довіри між суспільством та правоохоронним органом.
Державне бюро розслідувань продовжує еволюціонувати. Воно вже не просто «новий орган», а інституція, яка щодня доводить: справедливість можлива навіть тоді, коли йдеться про найвпливовіших людей країни. У часи війни ця роль набуває особливого значення — бо від того, наскільки ефективно Бюро працює всередині, залежить і здатність держави захищатися ззовні.
