Протягом останнього року 24% українців брали активну участь у житті своїх громад. 15% долучалися до діяльності громадських організацій, а брак зацікавленості більше не є вирішальною причиною відмови від участі. 72% громадян жертвували кошти на підтримку боротьби з російською агресією, а 59% долучались до волонтерської діяльності на користь армії, ВПО та інших постраждалих від війни. 64% українців вважають, що корупція ніколи не може бути виправданою, а майже 80% заявляють про готовність протидіяти їй на місцевому та національному рівнях. На думку українців, окрім зміцнення обороноздатності країни та відновлення її інфраструктури, боротьба з корупцією має стати головним повоєнним пріоритетом для держави. Pact представляє ці та інші ключові висновки 10-ої хвилі загальнонаціонального опитування щодо громадянського залучення, проведеного влітку 2022 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!».
Залученість громадян
Дані Програми «Долучайся!» говорять, що українці продовжують брати участь у житті своїх громад частіше, ніж в діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС), і в обох сферах спостерігається сплеск активізму. Значно зменшилася кількість тих, хто вказує відсутність зацікавленості в якості головної перешкоди для громадського залучення. Переважна більшість громадян знають про різні форми демократії участі на місцевому та національному рівнях, а кількість тих, хто застосував ці знання на практиці, зросла порівняно з попереднім роком.
Кількість українців, які вказали, що беруть активну участь у житті своїх громад, за рік зросла з 7% до 24% . Ще 36% громадян рідко долучалися до громадських заходів, порівняно з 29% у 2021 році. Хоча відсутність вільного часу продовжує залишатися основною перешкодою для участі (24%), кількість громадян незалучених до заходів на рівні громади через брак інтересу, зменшилася з 30% у 2021 році до 9% у 2022 році.
Також значно зросла і участь у діяльності ОГС. 15% респондентів зазначили, що активно долучались до діяльності громадських організацій порівняно з 4% у 2021 році, тоді як 32% брали участь зрідка (29% у 2021 році). Водночас менше людей стверджують, що не брали участі, тому що не були зацікавлені (12% порівняно з 41% у 2021 році). Однією з перешкод, що може впливати на залучення громадян, є відсутність довіри – 45% вважають, що ОГС не можна довіряти.
Українці поінформовані про можливості демократичної участі: 70% знають про участь у мирних зібраннях з конкретних питань, 68% – про ініціювання або підписання електронних петицій до міського голови , районної, обласної ради чи Президента України, 63% – про повідомлення про корупцію в прокуратуру чи поліцію, а також про скарги місцевій владі щодо ям на дорогах чи інших інфраструктурних питань.
Ініціювання або підписання електронних петицій до місцевих чи національних органів влади очолює перелік активностей, до яких українці долучались найчастіше – 26% повідомляють, що робили це протягом останніх 12 місяців (порівняно з 5% у 2021 році). Ще 26% брали участь у мирних акціях – порівняно з 2021 роком цей показник зріс учетверо. 13% зверталися до влади щодо інфраструктурних питань, в той час як 3% українців повідомили правоохоронні органи про випадки корупції (6% та 1% у 2021 році відповідно). Нестача часу (22%), стан здоров’я, робота чи навчання (14%), а також турбота про сім’ю (12%) є головними перешкодами для участі в громадській діяльності.
Активізм під час війни
Результати опитування підтверджують загальний сплеск активізму серед громадян на тлі неспровокованого та невиправданого вторгнення Росії в Україну. Рівень обізнаності та участі в активностях, спрямованих на опір агресору, значно вищий порівняно з активностями мирного часу.
92% респондентів обізнані щодо можливостей участі у волонтерстві для забезпечення потреб армії, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інших постраждалих від війни. Така ж частка громадян (91%) знають про можливість пожертвувати кошти на підтримку боротьби з російською агресією чи подолання її наслідків. 71% знають, що можна повідомити про пересування чи місцезнаходження ворога та колаборантів.
Участь у цих заходах значно вища за залучення в інші типи громадських активностей: 72% респондентів жертвували кошти на підтримку руху опору, а 59% брали участь у волонтерській діяльності. Говорячи про конкретні приклади активізму воєнного часу, 41% українців зазначили, що допомагали ВПО у притулках або безкоштовно надавали їм житло, 40% закуповували товари для потреб армії, а 21% брали участь в інформаційному опорі. 14% респондентів були залучені до евакуації мирного населення з небезпечних територій, 7% надавали професійні послуги на волонтерських засадах (лікарі, вчителі, психологи тощо), 10% несли службу в армії або формуваннях територіальної оборони, ще 8% повідомляли про пересування ворога або колаборантів.
З початку війни більшість грошових пожертв громадяни зробили на користь армії (65%). 56% жертвували на гуманітарну допомогу постраждалим від війни, а 48% – на благодійні ініціативи.
Ставлення до корупції
Дані Програми «Долучайся!» вказують на значну зміну у сприйнятті громадянами корупції та їхню рішучість її викорінити. Можна стверджувати, що війна пробудила гострий запит на справедливість, а з іншого боку зробила корупцію більш неприйнятною ніж раніше. Хоча порівняно з минулим роком менше громадян зіткнулися з корупцією і майже ніхто про неї не повідомляв, кількість українців, які стверджують, що готові протидіяти корупції, виросла.
36% респондентів зазначили, що викорінення корупції є одним із головних повоєнних пріоритетів для уряду та вважають його більш важливим ніж відновлення інфраструктури (30%), зміцнення обороноздатності (30%), люстрацію та переслідування колаборантів (28%) чи подолання економічної кризи (19%).
Порівняно з вереснем 2021 року частка тих, хто вважає, що корупцію неможливо виправдати, зросла з 40% до 64%. Люди покладають однакову відповідальність як на тих, хто дає хабар, так і на тих, хто його отримує (87% проти 65% у 2021 році). Водночас менше громадян вважають, що їм буде відмовлено в доступі до медичного обслуговування чи вищої освіти, якщо вони не заплатять хабар (31% проти 49% у 2021 році).
Порівняно з 2021 роком частка тих, хто готовий приєднатися до колективних протестів проти корупціонерів на національному та місцевому рівнях, зросла вдвічі (78% проти 40%; та 81% проти 42% відповідно). Готовність повідомляти про випадки корупції зросла до 84% з 44% у вересні 2021 року. Водночас, незважаючи на ці сміливі переконання, лише 4% громадян публічно протестували проти корупції або повідомляли про неї протягом останніх 12 місяців.
Українці вважають, що корупція стала менш поширеною – 34% респондентів стверджують, що вони або їх близькі стикалися з корупцією (49% – у 2021 році). 29% впевнені, що рівень корупції за останні 12 місяців зменшився, а майже половина вважають, що він залишився незмінним (у 2021 так вважали 48%).
Українці також висловлюють більш оптимістичні оцінки щодо ефективності державних органів у боротьбі з корупцією. Третина (31%) вважають, щодії державних органів є скоріше або дуже ефективними (5% у 2021 році). На думку респондентів, найбільшу роль у протидії корупції відіграють антикорупційні органи (35% проти 40% у 2021 році), а кожен третій українець вважає, що така відповідальність лежить на звичайних громадянах (32% проти 22% у 2021 році).
Громадяни і держава
Українці мають збалансовані очікування, коли йдеться про гарантії безпеки для себе та своїх родин. Переважна більшість громадян мають намір залишитися у своїх місцевих громадах найближчим часом, а активна участь в опорі ворогу та волонтерській діяльності вважаються не менш важливими ніж виконання громадянських обов’язків.
22% українців вважають, що держава має нести відповідальність за їх особисту безпеку та безпеку їхніх сімей, а 27% покладаються на себе. Майже половина (49%) респондентів очікують, що ця відповідальність має бути розділена між ними та державою.
Найближчим часом 87% українців мають намір залишитися у своїх місцевих громадах. 7% хотіли б переїхати в межах України, а 5% розглядають виїзд за кордон.
Відповіді українців на прохання охарактеризувати хорошого громадянина ілюструють реальність воєнного часу. Хороший громадянин завжди дотримується законів (97%) і платить податки (95%), добре знає свої права та може їх захистити (95%). В той же час більшість респондентів вважають, що хороший громадянин повинен брати активну участь у протидії ворогу – інформувати про його пересування, місцезнаходження чи колаборантів (94%), займатися волонтерством на користь армії чи ВПО (91%) та робити пожертви армії чи волонтерам (90%).
__________________________________
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Цей звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного влітку 2022 року.
Опитування щодо громадського залучення проводиться двічі на рік з 2018 року, та досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання про їх залучення до протидії агресії Росії.
Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у липні-серпні 2022 року. Через війну, опитування проводилося за допомогою телефонних інтерв’ю (CATI). Замість багаторівневої стратифікованої вибірки з квотним відбором, яка застосовувалася у попередніх хвилях, на останньому етапі для телефонних інтерв’ю використовувалися випадкова генерація телефонних номерів (RDD) з відслідковуванням квот. Оскільки через війну відбулися зміни у структурі дорослого населення України, методологія телефонного опитування дозволяє прослідкувати тенденції для зміни показників.
Телефонні інтерв’ю проводилися серед громадян України віком від 18 років. Вибірка опитування складала 2024 респонденти і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей) згідно з даними Державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року. Похибка вибірки становить 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).
Щоб детальніше ознайомитися з даними CEP, надішліть запит на повний набір даних за 2017-2022 рр. на адресу ukraineengage@pactworld.org. Будь ласка, надайте інформацію про вашу організацію, посаду, а також мету, з якою ви хочете отримати файли.
