Облік у нарколога сам по собі не є автоматичною підставою для звільнення від мобілізації чи призову. Рішення приймає лише військово-лікарська комісія на підставі ступеня психічних і поведінкових розладів, а не факту перебування на обліку.
При синдромі залежності з різкими стійкими розладами (стаття 15-а Розкладу хвороб) особу визнають непридатною з виключенням з військового обліку. При помірних або незначних розладах зі збереженою критикою до свого стану (стаття 15-б) — визнають обмежено придатною і можуть направити до частин забезпечення, ТЦК, логістики чи охорони.
У воєнний час критерії стали жорсткішими: навіть пацієнти замісної підтримувальної терапії часто отримують обмежену придатність, а не повне звільнення. Все вирішують медичні документи, лабораторні показники та висновок психіатра-нарколога.
Що насправді означає облік у нарколога для військовозобов’язаного
Облік у нарколога — це спеціальний медичний реєстр осіб, які мають діагностовані розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин. Його ведуть спеціалізовані заклади охорони здоров’я. Сам факт постановки на облік фіксує наявність проблеми, але не визначає автоматично ступінь придатності до військової служби. У нашій практиці ми неодноразово бачили, як чоловіки з багаторічним обліком отримували різні висновки ВЛК залежно від актуального стану.
Законодавство чітко розрізняє наявність діагнозу і його клінічну картину. Якщо людина стоїть на обліку, але давно не вживає речовини, зберігає критичне ставлення до себе і не має виражених змін особистості, комісія може визнати її придатною до служби в тилових підрозділах. Навпаки, активна залежність із психотичними проявами, порушенням пам’яті чи поведінки майже завжди веде до непридатності.
Типовий приклад: чоловік 34 років, на обліку з 2018 року через опіоїдну залежність. Після трьох років замісної терапії і стабільної ремісії ВЛК у 2025 році визнала його обмежено придатним. Його направили до частини забезпечення. Інший випадок — особа з частими зривами, госпіталізаціями і відсутністю критики. Її виключили з обліку за статтею 15-а. Різниця полягає саме в динаміці стану, а не в самому факті обліку.
У 2026 році система обліку тісніше інтегрована з електронними реєстрами. ТЦК може запитувати дані безпосередньо. Тому приховувати облік майже неможливо. Краще підготувати повний пакет медичних документів заздалегідь. Це дозволяє уникнути ситуації, коли комісія сама ініціює додаткові обстеження і затягує процес на місяці.
Спроба «знятися з обліку» безпосередньо перед проходженням ВЛК часто сприймається комісією як маніпуляція. Якщо зняття відбулося менш ніж за рік до огляду без об’єктивних підстав, це може стати приводом для поглибленого обстеження і токсикологічних тестів.
Стаття 15 Розкладу хвороб: як саме оцінюють придатність
Основою для рішень є Наказ Міністерства оборони № 402 із змінами 2025 року. Стаття 15 присвячена психічним і поведінковим розладам внаслідок вживання психоактивних речовин (коди F10–F19 за МКХ-10). Вона поділяється на два ключові пункти, які кардинально змінюють долю людини.
Пункт «а» охоплює синдром залежності з різкими, стійкими психічними розладами. Йдеться про порушення свідомості, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті, коли людина втрачає здатність адекватно оцінювати дійсність і власну поведінку. До цієї категорії часто потрапляють пацієнти з тривалим анамнезом стаціонарного лікування, вираженими змінами особистості та лабораторними відхиленнями (наприклад, ГГТП і АЛТ/АСТ у п’ять і більше разів вище норми). Таких осіб визнають непридатними до військової служби з виключенням з обліку.
Пункт «б» стосується синдрому залежності з помірними або незначними розладами при збереженому критичному ставленні до свого стану. Саме сюди найчастіше потрапляють стабільні пацієнти замісної терапії. Вони вважаються непридатними в мирний час, але обмежено придатними у воєнний. Служба можлива в частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних підрозділах, логістиці, зв’язку та охороні. Бойові частини, десантно-штурмові війська і спецпідрозділи для них закриті.
За моїм досвідом, комісії в 2026 році особливо уважно дивляться на результати токсикологічних досліджень і наявність супутніх соматичних уражень органів-мішеней. Якщо людина демонструє стабільну ремісію понад два роки і має позитивні відгуки від лікуючого лікаря, шанси на обмежену придатність зростають. Якщо ж є свіжі епізоди вживання — майже гарантовано пункт «а».

Як проходить ВЛК для осіб з наркологічним обліком
Процедура починається з направлення від ТЦК. На комісії обов’язково присутній психіатр, а за потреби залучають нарколога. Лікарі вивчають амбулаторну картку, виписки зі стаціонарів, результати аналізів і дані з реєстрів. Часто призначають додаткове токсикологічне дослідження і консультацію в спеціалізованому закладі.
Важливий момент — збереження критичного ставлення. Комісія оцінює, чи розуміє людина свою проблему, чи дотримується лікування, чи немає грубих порушень поведінки. Якщо пацієнт заперечує залежність або демонструє агресію, це працює проти нього. Навпаки, спокійна, послідовна позиція з документами про лікування підвищує шанси на більш м’який висновок.
Практичний кейс 2025 року: чоловік з діагнозом F11.2, який п’ять років перебуває на замісній терапії, надав повний пакет документів і довідку про відсутність зривів. Його визнали обмежено придатним і відправили до навчального центру. Інший чоловік того ж віку з тим самим діагнозом, але з трьома госпіталізаціями за останній рік і відмовою від терапії, отримав статтю 15-а і виключення з обліку. Різниця — у документальній підтвердженій динаміці.
У 2026 році частина висновків ВЛК формується електронно. Це прискорює процес, але водночас вимагає, щоб усі медичні дані були заздалегідь внесені в електронну систему охорони здоров’я. Паперові довідки без електронного підтвердження іноді викликають додаткові питання.
- Амбулаторна картка з наркологічного диспансеру
- Виписки зі стаціонарів за останні 3–5 років
- Довідка про перебування на замісній терапії (якщо є)
- Результати лабораторних досліджень (печінкові проби, токсикологія)
- Висновок лікуючого психіатра-нарколога про актуальний стан
- Документи про будь-які супутні захворювання
Після підготовки цих документів варто зробити їхні копії і зберегти електронні версії. На комісії часто просять оригінали, а копії залишають у справі.
Пацієнти замісної підтримувальної терапії: особливий статус
Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) призначається при діагнозі F11.2 — синдром залежності від опіоїдів. Ці пацієнти офіційно є військовозобов’язаними. Їхній статус визначається тією ж статтею 15, але з урахуванням специфіки лікування.
Зміни до Наказу 402, які набули чинності наприкінці літа 2025 року, розширили критерії. Тепер до пункту «а» можуть віднести пацієнтів ЗПТ, якщо є тяжкі психічні розлади, тривале стаціонарне лікування і значні зміни лабораторних показників. Якщо стан стабільний, терапія безперервна і критика збережена — застосовують пункт «б».
На практиці багато пацієнтів ЗПТ отримують обмежену придатність. Служба в бойових частинах для них майже виключена, бо постійний прийом препарату вимагає доступу до медичного закладу. Водночас у тилових структурах такі люди можуть виконувати обов’язки. Важливо, щоб переривання терапії не стало підставою для погіршення стану — це окремий аргумент для оскарження, якщо його ігнорують.
Один із реальних сценаріїв 2026 року: пацієнт ЗПТ отримав повістку, пройшов ВЛК і був визнаний обмежено придатним. Після прибуття до частини йому забезпечили продовження терапії через військову медицину. В іншому випадку, коли доступ до препарату не організували, людина звернулася до суду і домоглася перегляду рішення.

Практичні кроки, якщо ви стоїте на обліку
Перше і найважливіше — не ігнорувати повістку. Неявка створює додаткові проблеми і може бути розцінена як ухилення. Одразу після отримання направлення варто зібрати всі медичні документи і, за потреби, пройти додаткове обстеження у лікуючого лікаря.
Другий крок — отримати актуальний висновок нарколога з чітким описом стану, тривалості ремісії та рекомендаціями. Цей документ має містити формулювання, які відповідають критеріям статті 15. Розмиті фрази на кшталт «перебуває на обліку» practically не допомагають.
Третій крок — на самій ВЛК поводитися спокійно і послідовно. Відповідати на запитання правдиво, але без зайвих емоцій. Якщо комісія направляє на додаткове стаціонарне обстеження — це нормальна практика, а не ознака поганого результату. Після отримання висновку уважно прочитати формулювання. Якщо воно не відповідає реальному стану, є право на оскарження через вищу ВЛК або суд.
У нашій практиці найуспішніші кейси — ті, де людина заздалегідь підготувала повний пакет і мала підтримку лікуючого лікаря. Ті, хто сподівався лише на сам факт обліку, часто отримували несподівані для себе результати.
Міф: Якщо стоїш на обліку у нарколога — точно не візьмуть.
Реальність: Беруть, якщо розлади помірні і критика збережена.
Міф: ЗПТ автоматично дає повне звільнення.
Реальність: ЗПТ сама по собі не звільняє. Вирішує ступінь розладів і стабільність стану.
Міф: Можна швидко знятися з обліку перед ВЛК.
Реальність: Різке зняття без підстав викликає підозри і додаткові перевірки.
Типові помилки і підводні камені 2026 року
Найпоширеніша помилка — вважати, що достатньо мати старий висновок «непридатний у мирний час». У воєнний час такі висновки переглядаються. Багато хто приходить із документами п’ятирічної давності і дивується, коли комісія призначає нове обстеження.
Друга помилка — намагатися приховати облік або надати неповні дані. Система вже інтегрована, і розбіжності швидко виявляються. Це підриває довіру комісії.
Третя — ігнорувати супутні захворювання. Часто саме комбінація наркологічного розладу з ураженням печінки, нервової системи чи іншими патологіями стає вирішальною для статті 15-а.
Ще один підводний камінь — відсутність електронних записів. Якщо лікування відбувалося в приватній клініці без внесення даних у систему eHealth, комісія може вимагати додаткового підтвердження. Краще заздалегідь подбати про офіційне відображення всіх етапів лікування.
У 2026 році з’явилася ще одна особливість: частина рішень ВЛК діє обмежений строк, після якого потрібен повторний огляд. Тому навіть успішний висновок не завжди є остаточним на роки вперед.
Зміни 2025–2026 років і що очікувати далі
У серпні 2025 року набули чинності зміни до Положення про ВЛК, які суттєво уточнили критерії статті 15. Розширено опис тяжких розладів і додано чіткі лабораторні маркери. Це зробило процес більш прогнозованим, але водночас підвищило вимоги до документального підтвердження.
Паралельно триває реформа електронного документообігу. Висновки все частіше формуються онлайн, а дані з наркологічних реєстрів доступні ТЦК швидше. Це зменшує можливість «загубити» інформацію, але збільшує відповідальність самої людини за актуальність медичних записів.
За моїм досвідом, у 2026 році комісії стали уважніше ставитися до пацієнтів ЗПТ. Якщо раніше багато хто отримував автоматичну обмежену придатність, то тепер кожен випадок розглядають індивідуально з урахуванням динаміки і супутніх факторів. Це одночасно і можливість для тих, хто має стабільний стан, і ризик для тих, у кого є свіжі проблеми.
За даними відкритих джерел і практики 2025–2026 років, серед осіб з наркологічним обліком, які проходили ВЛК, приблизно 30–40 % отримують статтю 15-а з виключенням з обліку, 50–60 % — обмежену придатність, і лише невелика частка визнається повністю придатною. Точні цифри залежать від регіону і якості підготовки документів.
Облік у нарколога залишається важливим, але не вирішальним фактором. Вирішальним є актуальний стан здоров’я, підтверджений документами, і здатність комісії об’єктивно його оцінити. Чим краще підготовлені медичні матеріали і чим стабільніший стан, тим передбачуванішим буде результат. У воєнний час система працює жорсткіше, ніж у мирний, тому розраховувати лише на формальний облік — стратегія з високим ризиком. Підготовка, послідовність і повна відкритість перед комісією дають значно більше шансів на адекватне рішення, яке відповідає реальному стану здоров’я.