Програма «Долучайся!», що виконується Pact, презентує ключові результати Загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного навесні 2024 року. Вже понад 10 років опитування вимірює рівень обізнаності та залученості громадян до діяльності громадянського суспільства, а також їх сприйняття головних внутрішніх та зовнішніх політичних викликів, серед яких корупція, відновлення та відбудова та євроінтеграція. Опитування охопило дві основні групи: дорослих українців, які проживають в Україні та дорослих українців, що виїхали за кордон через війну (ЗПО). Для цілей аналізу національна вибірка громадян, що перебувають в Україні, була дезагрегована на внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та непереміщених українців (НПО).
Ключові висновки опитування:
- Виклики залученості у житті громад: участь в заходах своїх громад значно знизилася з 2022 року. Залученість НПО впала з 63% до 47%, ВПО – з 36% до 23%, а ЗПО – з 36% до 26%. Крім того, на питання, чи вони залучені до життя своєї громади, лише 47% НПО, 23% ВПО та 26% ЗПО відповіли ствердно. Ці дані свідчать про різні рівні залученості в громадах, причому українці, які не є переміщеними особами, демонструють найвищий рівень залученості, тоді як внутрішньо та зовнішньо переміщені особи мають значно нижчий рівень залученості.
- Зниження участі в ОГС: з 2022 року участь в формалізованих організаціях громадянського суспільства (ОГС) стабільно знижується. Наразі лише 27% НПО залучені до ОГС, а участь ВПО впала до 15% за останній рік. Крім того, сприйняття корисності діяльності ОГС у вирішенні ключових суспільних проблем зменшилося майже в чотири рази порівняно з попереднім роком.
- Гендерні відмінності громадської участі: Гендерний аналіз виявив виразні закономірності щодо громадського активізму та довіри. Непереміщені українські чоловіки більш активно долучаються до заходів ОГС та громад, тоді як серед ВПО залученість жінок є значно вищою, ніж чоловіків. Чоловіки активніше жертвували кошти на армію, протестували проти корупції та брали участі у процесах відновлення та відбудови. Жінки ж більше підтримували благодійні ініціативи, не пов’язані з війною, і надавали пріоритет пожертвам на реабілітацію та реінтеграцію ветеранів війни, ВПО та інших вразливих груп. Жінки також більш скептичні щодо довіри, ефективності та прозорості ОГС порівняно з чоловіками.
- Участь в неформальних громадських ініціатив є обнадійливою: Більше громадян беруть участь у неформальних громадських ініціативах, ніж у заходах, які організовують громади або ОГС. Так, 49% НПО долучалися до неформальних ініціатив громадян, 47% були залучені до життя громади, а 27% – до ініціатив ОГС. Серед ВПО 40% брали участь у неформальних ініціативах, 23% були залучені до життя громади, і 15% – до діяльності ОГС, а серед ЗПО ці показники становлять 43%, 26% і 27, відповідно. Незважаючи на те, що більшість українців у всіх вибірках вказують на високу довіру до ОГС, найбільше неформальним громадським ініціативам довіряють 53% НПО, 61% ВПО та 39% ЗПО. Сприйняття корисності неформальних ініціатив для вирішення ключових суспільних проблем є вищим, ніж у формалізованих ОГС.
- Збільшення проявів корупції: Кількість українців, які стикаються з корупцією, більш ніж подвоїлася порівняно з минулим роком, перевищивши історичний максимум, зафіксований у 2017 році. Незважаючи на те, що більшість вважає хабарництво ніколи не виправданим, 25% респондентів в Україні повідомили про те, що стикалися з хабарами, здирництвом та іншими проявами корупції протягом минулого року.
- Демократичне врядування як пріоритет після війни: Більше половини (56%) НПО та 66% ЗПО вважають, що держава повинна надавати пріоритет питанням демократичного врядування, зокрема зосередитися на викоріненні корупції. Для сімей основними проблемами залишаються соціально-економічні питання, житло, інфраструктура та здоров’я. І навпаки, для сімей демократичне врядування є менш пріоритетним післявоєнним пріоритетом.
- Відповідальність за відновлення та відбудову: переважна більшість громадян не вважає, що зараз доречно починати відновлення та відбудову України. Хоча більшість вбачає центральні і місцеві органів влади відповідальними за ці процеси, майже третина переконана, що звичайні громадяни та ОГС також поділяють цей обов’язок. Основні сфери, в яких громадяни могли б зробити свій внесок, включають відбудову житла та інфраструктури, а також реабілітацію та реінтеграцію тих, хто постраждав від війни.
- Передумови для членства в ЄС: рівень обізнаності щодо передумов для початку переговорів про членство України в ЄС розділений: половина респондентів обізнана, а інша половина ні. Майже 80% вважають, що не можуть вплинути на процес вступу.
- Переміщення та приналежність до громади: обидва фактори створюють серйозні виклики для соціальної згуртованості та інтеграції. В той час як половина непереміщених українців відчувають сильну приналежність до спільноти, 54% ВПО та 50% ЗПО почуваються менш інтегрованими та демонструють вищий рівень недовіри. 21% непереміщених респондентів відчувають себе ізольованими, порівняно з набагато вищими показниками серед переміщеного населення.