Херсонці готові виявляти самостійність та долучатися до заходів, які безпосередньо поліпшують їх життя. Такі висновки можна зробити за результатами останньої хвилі Національного опитування щодо громадського залучення у Херсонській області, яке Програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.
Згідно з отриманими даними, лише 2% херсонців беруть активну участь у житті своєї громади. Ще 21% стверджує, що долучалися рідко. Майже половина опитаних (48%) не має для цього достатньо часу, ще третині (30%) не цікава така діяльність.
Активну участь у діяльності громадських організацій так само брали лише 2% жителів Херсонщини, і ще 9% повідомили, що рідко залучалися до роботи ГО. Причини схожі: брак часу (39%) та зацікавленості (50%).
Тим не менше, херсонці добре обізнані щодо форм громадської участі. 85% знають про можливість брати участь у мирних зібраннях з конкретних питань, 79% – про створення будинкового, вуличного або квартального комітету або участі у його роботі. Ще 74% знають про можливість подати скаргу місцевій владі щодо інфраструктурних питань особисто або за телефоном, а 72% – як взяти участь у громадських слуханнях..
Як і загалом по Україні, фактична громадська участь мешканців області є низькою. При цьому херсонці долучаються до діяльності, яка безпосередньо пов’язана з їх місцем проживання та впливає на поліпшення його умов. Найчастіше мешканці області створюють або беруть участь у роботі будинкового, вуличного чи квартального комітету. 13% опитаних зазначили, що були залучені до цієї діяльності протягом минулого року, і ще 13% – були зацікавлені долучитися. Тільки 2% брали участь у мирних зібраннях і ще 6% висловили зацікавленість. Ще 7% вказали, що брали участь у громадських слуханнях, тоді як 8% повідомили, що їм це цікаво. Жоден з опитаних не брав участі у діяльності політичних партій та не висловив інтересу долучитися до такої роботи і лише 1% подавав скарги представникам влади щодо інфраструктурних питань.
53% херсонців впевнені, що громадяни можуть спільними зусиллями, не покладаючись на місцеву владу, забезпечити благоустрій двору свого будинку. Ще третина (30%) вважає, що громадяни самостійно можуть зайнятися благоустроєм місцевого парку та підтримувати пенсіонерів та людей з інвалідністю в своєму місті чи громаді.
Найбільшою проблемою для держави херсонці вважають кризу на Донбасі – про це повідомили 74% респондентів. Друге місце (69%) зайняла корупція. На третьому місці опинилася відсутність верховенства права (46%). Для свого регіону найважливішими проблемами херсонці вбачають безробіття (72%), бідність (40%) та корупцію (36%). Для власних родин найбільшими викликами є бідність (51%), безробіття (41%) та доступ до медичних послуг (40%).
26% херсонців поки не відчули жодних наслідків реформ. 58% відповіли, що уже встигли відчути лише негативні наслідки. Відсоток тих, хто стверджує, що відчув лише як позитивні та негативні результати реформ, становить 14%. Побачити результати реформ найближчим часом херсонці не беруться. Найбільша частка (37%) вважає, що це може статися лише через 10 років. Чверть опитаних (25%) налаштовані більш оптимістично та очікують побачити плоди реформ за 6-10 років.
Першим свідченням незворотності реформ є можливість отримувати якісні послуги від держави (71%) та приріст добробуту родин (69%). На третьому місці (44%) – позитивні темпи зростання економіки.
На думку херсонців, найбільше зазнають порушення або обмеження своїх прав і свобод, упередженого ставлення на підставі своїх соціальних особливостей пенсіонери (59%). Найчастіше порушення прав відбуваються у сфері торгівлі (59%), охорони здоров’я (50%), та праці (37%).
Херсонці не покладаються на державу. Загалом, 55% вважають, що добробут залежить скоріше чи повністю від зусиль окремої людини, 67% – що здоров’я, а ще 51% – що освіта. Проте в питаннях освіти дітей та працевлаштуванні частка тих, хто покладається на власні зусилля та тих, хто бажає поєднувати власні зусилля з державою майже однакова (38% проти 34% і 37% проти 40% відповідно).
Як і решта українців, херсонці повністю зневірені у представниках влади. 100% опитаних вважають, що люди, які перебувають при владі, зовсім не дбають про народ та намагаються отримати прибуток за рахунок людей (98%). 97% вважають, що їх думка не має жодного значення для представників влади, а 92% – що не мають впливу на події, які відбуваються в країні.
65% херсонців вважають, що свободою неможна жертвувати навіть задля більшої безпеки і благополуччя. 61% вважає, що законів потрібно дотримуватися навіть у найбільш складних ситуаціях. Тим не менше, більшість (62%) вважає, що важка робота не приносить успіху, який залежить від удачі та зв’язків. Так само дві третини (62%) вважає, що сьогодні потрібно піклуватися про власні інтереси, незважаючи на інших. 46% вважають, що з іншими потрібно бути обережними. 60% вважають конкуренцію корисною, оскільки вона стимулює людей працювати більше та впроваджувати нові ідеї.
56% вважають, що розбагатіти можна тільки за рахунок інших, у той час як лише кожен п’ятий (20%) переконаний, що суспільне багатство може зрости так, що кожен матиме достатньо для себе.
Для гарного громадянина важливо знати свої права та уміти їх захистити, завжди дотримуватися законів. Так думає 100% опитаних. 98% вважать, що гарний громадянин повинен сплачувати податки та брати участь у виборах. Тим часом участь у діяльності громадських організацій важливою вважають лише 41% опитаних.
_______
Цей звіт про результати дослідження було представлено в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст звіту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Про опитування:
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Цей звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного взимку 2021 року.
Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання, що стосувалися їхні цінностей, переконань та ставлення до життя.
Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто у помешканнях респондентів. Вибірка опитування складала 311 респондентів і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення Херсонської області за віком, статтю і типом населеного пункту. Похибка вибірки становить 5,6% (без врахування дизайн-ефекту).
Більше даних Національного опитування щодо громадського залучення:
Літо-2020 Зима-2020 Літо-2019 Зима-2019 Літо-2018 Зима-2018 Осінь-2017
Завантажити дані опитування та діаграми можна тут.