Показники Індексу гендерної рівності в Україні відображає помірні успіхи та звертає увагу на важливості забезпечення сталості зусиль громадянського суспільства

Лідерство жінок в громадянському суспільстві України широко визнається та цінується. За словами експертів, таких як професорка Університету Джорджа Вашингтона Лорен Ван Метр, після Революції Гідності, у якій українські жінки відіграли важливу роль, вони зробили значний крок вперед, використовуючи реформаторський дух як стимул посилення гендерної  рівності.

Рекордна кількість українських жінок увійшла до складу Верховної Ради після виборів минулого літа. Як наслідок, у нинішньому дев’ятому скликанні парламенту зараз, як ніколи раніше, представлені жінки – вони становлять близько 20% від усіх депутатів. Більше того, стандарти гендерної рівності було включено до критеріїв успішності реформ і політики на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Незважаючи на прогрес у питанні гендерної рівності, це питання все ще залишається головним предметом занепокоєння для громадянського суспільства в Україні.

Активісти були обурені словами Президента України, який минулої весни назвав вродливих жінок «брендом країни». Незалежно від тлумачення такого глузування, для лідерів громадських об’єднань та правозахисних організацій питання прав жінок не є об’єктом для жартів, адже, згідно зі звітом ОБСЄ, дві третини українок стикалися з психологічним, психічним або сексуальним насиллям.

Як показує сьогоднішня ситуація, Україна ще не скоро приєднається до Стамбульської конвенції, Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбі з цими явищами. Стамбульська конвенція, передбачає рішучі запобіжні заходи та боротьбу з насиллям щодо жінок і домашнім насиллям шляхом криміналізації переслідувань, психологічного, психічного, сексуального насилля, домагань та інших злочинів. Хоча конвенція була ратифікована 34 державами, представники нинішньої влади в Україні відійшли від такого політичного курсу, повідомивши минулого місяця, що перспектива ратифікації залишається низькою.

Тож, як можна зіставити позитивні досягненяу цьому питані зі ще вагомішими викликами, і що можна сказати про стан гендерної рівності в країні? Чи справді є тривала закореніла ментальність гендерної дискримінації? Зважаючи на прямопропорційну кореляцію між гендерною рівністю та економічним зростанням, що демонструє все більша кількість даних та досліджень, чи можуть зусилля у сприянні економічній рівності і можливостей жінок також покращити й економіку в Україні?

Глобальний звіт про гендерний розрив

Деякі відповіді можна знайти в останньому Глобальному звіті про гендерний розрив, який склав рейтинг 153 країн відповідно до їхнього прогресу в «гендерному паритеті».

Показники Індексу гендерної рівності в Україні відображає помірні успіхи та звертає увагу на важливості забезпечення сталості зусиль громадянського суспільства

Глобальний звіт про гендерний розрив упорядковує різні співвідношення в Показник індексу глобального гендерного розриву. Показник складається з чотирьох різних під-індексів, кожен з яких відображає певний вимір гендерної рівності в країні: політичні можливості, безпека та здоров’я, рівень освіти, участь в економічному житті та економічні можливості. Ці показники дозволяють установити і порівняти «гендерний паритет» по всьому світі.

Що таке гендерний паритет? Це міра величини, точніше співвідношення, яке розраховується при порівнянні певного показника, такого як середній дохід жінок і чоловіків. Зазвичай, оцінка менше нуля означає різницю, або «розрив», на користь чоловіків, а оцінка «один» свідчить, що показник досяг ідеального ступеню рівності.

Україна має гарний показник за рівнем освіти, проте відстає за політичними можливостями

У звіті 2020 року Україна посіла 53 місце зі 159 країн з показником паритету 0,721 з 1. Загалом, сумарні показники вказують на покращення ситуації, порівнюючи з показником 0,680 у 2006 році. У світовому рейтингу Україна піднялася на 6 сходинок.

Показники Індексу гендерної рівності в Україні відображає помірні успіхи та звертає увагу на важливості забезпечення сталості зусиль громадянського суспільства

Серед країн регіону Україна посідає 12 місце з 26 країн Східної Європи та Центральної Азії.

Найбільш позитивним показником України є категорія «рівень освіти», у якій вона посіла 12 місце з мінімальним відривом. До цієї категорії належать освіченість і зарахування жінок та дівчат до закладів початкової, середньої та вищої освіти. У цих аспектах Україна має успіх: на усіх освітніх рівнях навчається більше жінок, ніж чоловіків. Рівень освіченості є також досить високим як серед жінок, так і серед чоловіків.

Незважаючи на прогрес, якого досягли жінки в політичному представництві в Раді, найнижчим показником України в Індексі глобального гендерного розриву є політичні можливості. Тут Україна на 88 місці у світі відповідно до відсотку жінок у парламенті і на 82 місці відповідно до займаних жінками посад у міністерствах.

Показник індексу глобального гендерного розриву України 2020 року також відображає вплив конфлікту – у 2008 році показники під-індексів здоров’я і виживання були досить хорошими, а в рейтингу 2020 року вони спустилися на 52 сходинки. Цей показник – єдиний у системі результатів країни, який насправді впав з 0,980 до 0,978.

 

Громадянське суспільство – головний рушій на шляху до гендерної рівності

Глобальний звіт про гендерний розрив показує, що країнам Східної Європи та Центральної Азії потрібно буде близько 107 років, щоб подолати гендерний розрив, якщо продовжувати в нинішньому темпі. Громадянському суспільстві в Україні необхідно бути активнішим у просуванні гендерної рівності, щоб пришвидшити розвиток у цій сфері, що уже відбувається завдяки його зусиллям у багатьох інших сферах. У нього є гарна мотивація для цього.

З’являється все більше літератури, у якій йдеться про те, що гендерна проблематика актуалізується краще, коли її порушують та приводять у дію жіночі рухи та широко залучене громадянське суспільство – процес, відомий як «модель демократичної участі».

За словами Генерального Секретаря ООН Антоніу Гутерреша, «Боротьба за гендерну рівність є тяжкою, і, звичайно, вона є ще складнішою, якщо подивитися очима уряду та інституцій… Тож, на передовій цієї боротьби – громадянське суспільство… Без його лідерства та тиску я сумніваюся, що ми були б там, де є зараз.»

 

 

 

 

Generated by Fontastic.me