Підсумки саміту Україна-ЄС: Коментар Центру “Нова Європа”

23-й Саміт Україна-ЄС успішно пройшов у Києві, незважаючи на окремі невирішені питання. Перш за все, існувала невідповідність між очікуваннями обох сторін: пріоритетом ЄС були питання додаткових реформ, особливо у судовій системі та антикорупційній діяльності, а Україна прагнула насамперед обговорити енергетичні та деякі безпекові питання.

ЄС насправді не хотів обговорювати енергетичні питання, однак українська сторона зробила цю тему основою порядку денного. ЄС зобов’язався спільно реагувати на загрози для енергетичної безпеки ЄС та критичної енергетичної інфраструктури, що, по суті, є зобов’язанням зміцнити позиції України у протистоянні з Росією. При цьому не слід очікувати швидких рішень: ЄС потребує часу, щоб мобілізуватись у цьому напрямку.

Видається, що ЄС похвалив законодавчі зміни у сфері правосуддя, включно з криміналізацією незаконного збагачення, але підкреслив, що ключовим залишається саме впровадження цих змін. Вжиті Європейським Союзом формулювання свідчать про незадоволеність рухом України у цьому напрямку, особливо з огляду на те, що нещодавно в країні не змогли призначити керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Важливим також є те, що ЄС говорить про реформи як про єдиний можливий спосіб зміцнення відносин між Україною та ЄС. Останнє, втім, є не зовсім прийнятним у Києві.

ЄС також підтримав закон «про олігархів», оскільки разом з іншими партнерами наголошував, що вони є серйозною перешкодою для реформ. Однак, наскільки нам відомо, великих сподівань на те, що закон очистить політику від олігархів, немає. Останні зміни слід розглядати також у контексті наступних президентських та парламентських виборів.

Важливим поступом є згадка про “інтеграцію у внутрішній ринок ЄС”, тоді як у минулому році ЄС фактично відмовлявся вносити це у спільну заяву за підсумками саміту через протест деяких країн-членів. Згадка про інтеграцію у цьогорічній заяві свідчить про готовність розпочати діалог з цього питання. Важливо, що заява урівноважила діалог про угоду про асоціацію, яка раніше часто сприймалася через призму відносин «покровитель-клієнт». Тепер згадуються зобов’язання з обох сторін щодо впровадження угоди.

Що стосується регіональної співпраці, Брюссель визнав формат Асоційованого тріо та зусилля з його започаткування. Проте залишилося враження, що ЄС чекає конкретних дій та більших результатів, окрім заяв.

Варто також згадати про прогрес України у сфері безпеки. У заяві згадуються практичні кроки щодо безпеки та можливої участі України в місіях ЄС та в ініціативах PESCO (постійне структурне співробітництво). ЄС раніше не хотів додавати таку згадку з двох причин: щоб не дратувати Росію, та з огляду на те, що ЄС сам наразі перебуває у процесі формування політики у сфері безпеки. Хоча в заяві це не згадується, проте співпраця в галузі безпеки стосується переважно програм військової підготовки та кібербезпеки.

Нарешті, важливим показником прогресу стало підписання Угоди про відкрите небо, яке відкладалось з 2013 року через суперечку між Великою Британією та Іспанією. Цю проблему вирішив Brexit.

Лео Літрастарший аналітик Центру “Нова Європа”

Generated by Fontastic.me