Освіта дорослих як громадянська відповідальність та інвестиції в майбутнє

Сучасний ритм життя вимагає від нас постійного вдосконалення: у стосунках з дітьми, в професії, з родиною та найголовніше — у сприйнятті себе. Тому зараз дуже часто вже недостатньо мати диплом про закінчення вищого навчального закладу. Щоб почуватися впевнено в роботі, спеціалісти намагаються час від часу відвідувати різноманітні профільні тренінги та семінари. Та ці заходи не просто допомагають підвищити рівень кваліфікації, а й суттєво впливають на залученість до громадської діяльності. Це стає фундаментом для створення різних ініціатив, волонтерських рухів та тематичних організацій.

До того ж безліч професій настільки швидко розвиваються, що за кілька років знання втрачають свою актуальність. До прикладу, вважається, що найбільш стабільним фахом є вивчення математики, різних мов та технічні спеціальності. Також існує теорія, що набуті нами знання мають властивість забуватися та втрачати свою актуальність через технології та нові підходи. Є термін «напіврозпад знань» чи «старіння знань фахівця». За цією теорією 50% наших навичок та знань втрачаються менше, ніж через 5 років. Тобто поки ми закінчимо університет, процес забуття вже розпочинається. Для спеціалістів зараз дуже важливими є розвиток soft skills: високий рівень самоорганізації та комунікації, ораторське мистецтво, вміння робити презентації ідеї чи проєкту, емпатія, емоційний інтелект тощо. Тобто освіта для дорослих є необхідністю, аби залишатися на плаву в професії та мати платформу для об’єднання громади.

Популярним сьогодні є принцип безперервного навчання, який пропагує вдосконалення впродовж усього життя. Тому з’являються безліч історій, де люди пенсійного віку вирішують закінчити університет, опанувати комп’ютерні програми чи вивчити якусь мову. Інститут ЮНЕСКО у 2019 році опублікував міжнародну доповідь про роль навчання для дорослих, де йдеться про рівні шанси та права доступу до освіти всіх людей. Скажімо, в деяких країнах функціонують різноманітні центри навчання дорослих та програми адаптації від держави. Освіта має допомагати людям відчувати себе вільними, розвивати їх як особистостей та надавати можливості для самореалізації. Тому державі потрібно звертати увагу, що роль освіти важлива у вирішенні її невеликих та глобальних викликів.

Яка ж ситуація у нашій країні? Показово, що освіта дорослих в Україні впливає на рівень залучення до громадської активності цих людей у своєму селі, місті та країні. Громадянська освіта надає той досвід, який потрібен людині для участі в суспільному житті та прийнятті колективних рішень, взаємодії з громадою. Наприклад, людина, яка продовжує навчатися:

  • усвідомлює себе як важливу частину відповідального населення;
  • бере участь демократичних процесах;
  • розвиває навички, щоб адаптуватися до нових реалій та освоїти нові професії.

Також додаткова освіта дорослих допомагає сформувати стратегічні цілі на майбутнє, впевненіше йти до мети та не боятися змінювати цю мету в процесі. Велику роль навчання відіграє у можливості працевлаштування, економічному розвитку країни та зменшенню бідності. А громадянська відповідальність допомагає формувати спільноти, поєднувати процес навчання та вирішення суспільних проблем. Освіту вважають основою для інтеграції активізму в життя громадян. Тому люди, які прагнуть до самовдосконалення, зазвичай мають активну громадянську позицію. Наприклад, щорічна національна премія для вчителів Global Teacher Prize Ukraine. Вона відзначає освітян, які не лише успішні у своїй професії, а й мають досягнення в суспільному житті. Ця ініціатива підкреслює важливість роботи педагогів у нашому житті не лише в школах. Нагородою відзначають вчителя чи вчительку, який або яка використовує інновації в навчанні, надихає учнів бути відповідальними за своє життя, веде активну громадську роботу та подає цим приклад молодшому поколінню. Також цьогоріч у партнерстві з Global Teacher Prize Ukraine Програма «Долучайся!» започаткувала спеціальну номінацію, яка відзначить кращого вчителя громадянської освіти.

Становлення навчання для дорослих в нашій країні має пройти етап нерозуміння та пошуку доцільності. Через стереотипне сприйняття освіти (закінчення школи, ВНЗ і все) ми маємо проблеми з обґрунтуванням важливості такого формату. Можливо, додаткова освіта має пройти процес адаптації в Україні, але багато співгромадян уже шукають такі можливості за кордоном. Також паралельно приватні ініціативи набувають поширення та розвитку, адже запит спеціалістів різноманітних сфер на цю послугу великий. Сподіваємося, що дуже скоро в Україні з’явиться ще більше центрів освіти для дорослих, які будуть доступні для різних категорій населення та матимуть різноманітні формати навчання. Саме вони мотивуватимуть до розвитку в професії надалі, допомагатимуть обмінюватися досвідом та шукати нові цікаві знайомства.

Generated by Fontastic.me