Громадський активізм в Україні

Відповідальність та бажання розвиватися. Людина з такими якостями може справді змінювати свою реальність. Адже вона не може пройти повз сміття у своєму дворі, погані дороги, відсутність пандусу та захаращеного парку. Діяльність цієї людини може стати початком культури небайдужості та активізму в громаді.

Громадський активізм — це дуже затратний процес, до якого треба бути готовим. Ця діяльність вимагає часу, мотивації та постійного бажання щось змінювати, розвивати та вдосконалювати. Мабуть, саме це й зупиняє більшість українців долучатися до громадської діяльності.

За даними «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», жителі України добре обізнані щодо можливостей громадського залучення та готові брати участь в громадській діяльності. До прикладу, 18,6% громадян заявляє, що вони належать до певних ініціатив або беруть участь в діяльності певних громадських організацій. А кожен третій українець стверджує (32,5%), що відвідує збори в своїй громаді. Також показово, що опитані більше підтримують ті громадські ініціативи, які відповідають їхнім інтересам та вподобанням.

Щоб об’єднати навколо себе та своєї діяльності громадян, громадський активіст має насамперед донести, що ці зміни потрібні кожному члену суспільства. Як тільки ми навчимося дбати про спільні інтереси, інтерес кожного з нас теж буде виграшним. Адже вміти активно жити в громаді — це справді важливий виклик, і наголос саме на слові «жити», а не «співіснувати». На жаль, зараз наша громадянська свідомість ще не зовсім сформована. На це впливає безліч факторів. Наприклад, щоб людина могла долучатися до активізму, вона має почувати себе в безпеці та стабільності. Лише тоді ми можемо думати про щось більше , що допоможе нам комфортніше жити.

Ще однією причиною, чому громадська активність лише розвивається в Україні, є невміння об’єднати громаду. Іноді самостійні прояви та ініціативи окремих громадських активістів зазнають суспільного спротиву. Тому тут важливо брати до уваги думки та побажання усіх членів громади. Приміром, ви вирішили поставити гойдалку в дворі чи бак для сортування органічного сміття. Але не всі ваші сусіди підтримали цю ідею, ба більше — деякі категорично проти. В таких ситуаціях ініціативи небайдужих громадян здебільшого зазнають невдачі через непорозуміння і тд. І викликом для цього активіста стає зовсім нове завдання — спочатку пояснити своїм сусідам, навіщо це все потрібно, і лише тоді знову ініціювати щось. Краще зрозуміти громадян допомагають дослідження думки українців щодо певних питань. Наприклад, зараз відомо, що українці готові підтримувати свою громаду навіть після того, як більшість розчарувалася в реформах. Дослідження такого ставлення українців до питань корупції, активізму, реформ та багато іншого дають можливість громадським організаціям звернути увагу на ті процеси, які потребують їхньої підтримки найшвидше. Це відразу ж дозволяє працювати ефективніше та розуміти, де участь та втручання потрібне в пергу чергу.

Якщо долучитися безпосередньо до самої громадської організації на постійній основі немає можливості, то українці підтримують такі команди або волонтерством, або грошовими внесками, або просто поширенням інформації про цю ініціативу. Це допомагає залучити інших людей, розповісти про класну можливість та знайти однодумців іншим шляхом. Щоб знайти команду, з якою справді хочеться щось змінювати в своїй громаді, селі чи місті, достатньо цікавитися громадськими ініціативами та заходами, які відбуваються у вашому регіоні. Також важливу роль відіграє відвідування цих подій та нетворкінг, який допоможе дізнатися більше про діяльність організацій та можливість долучитися до них. Завжди варто проявляти ініціативу та пропонувати те, що ви вмієте та можете робити (стажери та волонтери в громадських організаціях потрібні майже завжди).

Варто зазначити, що громадська діяльність у нашій країні полягає не лише в тих активностях , які приносять особисте задоволення (створення публічних просторів, проведення тренінгів та майстер-класів, екологічні ініціативи щодо зміни клімату, навички сортування сміття тощо). Часто це справді важка діяльність, яка вимагає величезного психологічного та фізичного навантаження. Наприклад, ініціативи, які допомагають сім’ям усиновити дитину, борються з незаконними забудовами, розробляють створення нових маршрутів громадського транспорту, моніторять корупційні схеми чиновників тощо. Через таку діяльність активісти та журналісти теж часто зазнають переслідувань, погроз та інших незаконних дій. Тому важливо знати як себе захистити та на що громадяни мають право в критичних ситуаціях.

Громадський активізм — це швидше спосіб життя. Роботою це точно назвати важко, адже кожен учасник команди віддає дуже багато сил та енергії цій справі. Але віддача значно більша. Коли активісти отримують слова вдячності та підтримки, бачать, як ініціатива приносить людям користь, мотивації творити нові зміни стає ще більше.

Generated by Fontastic.me