Громадянська освіта — важлива складова ефективної активності громадян

Як додавати дроби, малювати схему складнопідрядного речення, змішувати реактиви та ще багато іншого нас навчають у школі. Саме там закладають перші навички та розуміння, яку професію обрати. Але повсякденне життя складається не лише з кар’єри та сім’ї, а й участі в суспільних процесах. Чому важливо ходити на вибори, як об’єднати громаду та боротися з корупцією — про це та багато інших важливих речей для громадянина та громадянки важливо дізнаватися якомога раніше. Тому треба дізнаватися про громадську діяльність ще у школі. А впровадження інтегрованого курсу громадянської освіти як шкільного предмету полегшує це завдання.

Громадянська освіта — це саме те, що виконує основну функцію освіти, адже формує із випускників та випускниць свідомих та небайдужих українців(ок). Такий предмет для старшокласників та старшокласниць дозволяє чітко усвідомити свою громадянську позицію, ставлення до волонтерства та змін у країні, вплив кожного та кожної на культуру України, розвиток своїх професійних навичок та критичного мислення. Зараз важливість предмету зумовлена тим, що Україна закріплює свої позиції у демократичному становленні та формуванні громадянського суспільства. Найголовніше, що програма громадянської освіти має на меті покращити знання учнів про їхні права та обов’язки, виховати відповідальне ставлення до процесів, які відбуваються у місті чи державі.

Про що ж йдеться? Насамперед про цінності, принципи, різноманітні установки поведінки та та ключові компетентності . Громадянська освіта вимірюється готовністю українців реагувати на виклики суспільства, сприймати проблеми та бути готовими брати участь в їх вирішенні. Шкільна програма громадянської освіти дає базу для розвитку власного світосприйняття, пошуку свого місця та відповіді на запитання самому (самій) собі: хто ж такий справжній громадянин України?

Завданням громадянської освіти в Україні є підготувати юнаків та дівчат до ефективної адаптації, роботи та взаємин у суспільстві. Бо в майбутньому це відіграватиме важливу роль в активності громадян. У школах громадянську освіту розпочали викладати як предмет зовсім недавно, у 2018 році, раніше цю функцію виконували додаткові тематичні уроки. Наприклад, з класним керівником — класна година. Інтегрований курс зараз викладають та вивчають у 10 класі. Його запровадили лише з початком реалізації освітньої реформи в загальноосвітніх навчальних закладах. А в жовтні 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. Експерти стверджують, що із системним запровадженням вивчення цього предмету запізнилися на 27 років, тому наша держава ще не сформувала досить чіткий демократичний курс та досі докладає безліч зусиль для розвитку громадянського суспільства. Адже насамперед молодь показує низький рівень залученості до суспільно-громадських процесів, а зосереджується на розвитку професійних навичок та вирішенні проблем, які стосуються їх особисто та їхнього найближчого кола. Показово, що курс громадянської освіти має проінформувати молодь про те, хто ж такий відповідальний виборець та чому важливо брати участь у виборах. Дослідження з анкетування серед студентів Київського політехнічного інституту показують, що 54% людей отримують інформацію та новини із соціальних мереж. Тому для популяризації громадянської освіти потрібно використовувати актуальні молодіжні інструменти обміну думками. А соціальні мережі мають сильний потенціал у цьому випадку.

Також важливо не лише інформувати населення, а й використовувати отримані навички на практиці. Вивчення самого курсу могло б складатися із практичної частини: проходження стажування в громадській організації, можливості організувати тематичний захід, долучитися до моніторингової антикорупційної групи чи створити сусідську ініціативу.

Громадянську освіту сприймають як виховання та навчання особистості на основі загальнолюдських та національних цінностей. Тобто сам курс прагне сформувати такий зв’язок між людиною та країною, який надалі безпосередньо впливатиме на хід подій/сприйняття своєї держави. Наявність такого зв’язку — це необхідний елемент та умова для визначення правового статусу особи. Якими ж характеристиками має володіти українець чи українка, щоб сприймати свою державу та прагнути її розвивати? Як показали результати загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення Програми «Долучайся!» (січень 2020), на думку українських громадян це: знання своїх прав та обов’язків, розуміння історії своєї країни, знання офіційної мови, участь у виборах та сплата податків. На жаль, участь у громадському житті громади/села/міста/ займає останні позиції у рейтингу. Тому розуміння, що громадянська освіта та загалом соціальна компетентність мають вдосконалюватися впродовж усього життя, необхідне українській громадськості. Тут значну роль також відіграє освіта для дорослих, яку розпочинають сприймати все менш скептично. Впроваджувати ідеї інклюзивного навчання, розуміння, що зміни можна зробити своїми ж руками, підтримувати громадські ініціативи та волонтерство, працювати з принципами солідарності, толерантності та турботи про спільне майбутнє — все це дасть нам шанс змінити нашу реальність.

В Україні громадянська освіта лише починає свій розвиток, тому важливо долучатися до цього процесу, адже разом ми можемо стати його каталізаторами. Наша держава після Революції Гідності та в час агресії Росії потребує підтримки активного руху інститутів громадянського суспільства.

Generated by Fontastic.me