Голос громадянського суспільства України – Лариса Польська

Чи приділяєте Ви увагу ґендерним питанням під час спілкування зі своєю аудиторією?

Як голова фонду громади  я впевнена, що не може бути успішною громада, якщо у ній – пасивні люди, які не залучені до вирішення сьогоднішніх проблем, у тому числі – гендерних. Сьогодні  в законодавстві є широке коло норм, які гарантують рівність чоловіків та жінок, але працюють усталені стереотипи, які треба ламати. Тому спілкуючись з будь-якою аудиторією, розставляю гендерні акценти.

Останній рік  цим акцентом була мотивація голосувати за жінок на виборах у місцеві ради. Наша організація провела не тільки широку інформаційну кампанію, але протягом року готувала 25 жінок-лідерок громад Херсонської та Миколаївської областей до місцевих виборів. У результаті двадцять жінок балотувалися, але на жаль обрані депутатками з них тільки чотири: в Україні все ще існує проблема зі сприйняттям жінок у політиці та нерівністю доступу до неї у зв’язку з гендерними стереотипами. Але я впевнена, що ми допомогли усім 25 учасницям нашої програми подолати у собі невпевненість та отримати новий досвід, який використають у громадській діяльності.

Ми втомились від того, що жінок оцінюють не за знання, програми, бачення, а лише за ярликами, тому я продовжу роботу з подолання стереотипів з меншовартості жінок у будь-якій сфері, у тому числі й їх участі у прийнятті рішень та у наступних змінах щодо формування гендерного балансу у владі.

 Як це бути жінкою-лідеркою ОГС?

У громадському секторі я активно беру участь понад 40 років і весь цей час очолюю громадські організації: спочатку регіональну організацію Всеукраїнського жіночого об’єднання «Дія», а коли вона припинила свою діяльність, я стала однією з засновників Фонду громади Херсона «Захист», який має одним із своїх основних напрямків – розвиток громадянського суспільства.

Як бути жінкою-лідеркою? І непросто, і просто! Непросто на початку діяльності, тому що суспільні стереотипи формують образ жінки виключно як берегині домашнього вогнища, заважають сприймати тебе як спроможної до результативних дій… Авторитет доводиться завойовувати, й отримати його можна тільки справами, які важливі для людей, які доводиш до кінця, які впливають на вирішення проблем.

Що я можу порадити молодим активісткам? 

Якщо дійсно хочеш чогось досягти, досягнеш! Головне – подолати внутрішній острах та невпевненість, недооцінку власних компетенцій,  маєш довести, що голос жінки має силу! Є ідея, варта реалізації і ви готові діяти, маєте час, сили та натхнення? Дійте!

Настав час жінки – громадської діячки. Ті держави, які змогли залучити жінок до управління країною та її економікою, виграли від цього. Справа – за Україною! Прийняття закону «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» дозволило сформувати єдину зрозумілу політику щодо подолання дискримінації. Але ця проста істина потребує зусиль, які у великій мірі – за  особистостями, лідерками, що стоять в авангарді змін.

– У чому важливість Міжнародного жіночого дня?

Історично так склалось, що до свята, яке ми відзначаємо 8 березня, –  неоднозначне ставлення в суспільстві. Процес декомунізації в Україні міг поставити крапку в святкуванні цього дня на державному рівні, бо різні сили бачили різні символи в його сутності. Але ж маємо усвідомити, що Міжнародний жіночий день – це не свято «весни, жіночності і краси». З одного боку, це – історична пам’ять про те, що жінки  заявили про своє право на рівність, з іншого – цього дня нам ще і ще раз потрібно нагадати, наголосити, наново самим усвідомити, що живучи в епоху постіндустріального суспільства, ми маємо звільнитись від гендерних стереотипів. 

Що, на Вашу думку, може зробити кожен з нас, щоб досягти ґендерної рівності

Повага та гідність щодо жінок та чоловіків, хлопців та дівчат мають надзвичайно важливе значення для розвитку демократичного, вільного від дискримінації суспільства, до якого ми всі  прагнемо. Подолати патріархальні стереотипи неможливо враз, тож системна і кропітка робота з вирішення цієї проблеми – одна із задач громадянського суспільства.

Я дуже люблю таке порівняння: суспільство – це птах з двома крилами: жіночим і чоловічим. Тож, якщо одне з крил не задіяне, птах не може летіти, не може досягти обріїв… 

Generated by Fontastic.me