Голос громадянського суспільства України – Костянтин Андрєєв

Що для вас є демократія?

Для мене особисто як для правозахисника – це відношення більшості до меншості. Мені дуже подобається така штука як шкала Олпорта, яка вимірює ставлення більшості до меншості і дуже часто виступає гарним показником демократії. Майже кожен і кожна з нас може відноситися до якоїсь меншості і тому ми потребуємо розуміння. І для мене саме у демократичних країнах більшість ставиться до меншості із лояльністю, з розумінням того, що потрібно меншості, та намагається допомогти вирішити проблеми меншості.

 

Що і хто в першу чергу формує свідоме демократичне суспільство?

Якщо говорити про основні елементи суспільства – це бізнес, влада і громадянське суспільство, а далі ще ЗМІ як четверта влада. І найважливіше, це взаємодія кожного з цих інститутів між собою. Суспільство неможливе без влади, воно не можливе без бізнесу, який також готовий працювати на благо країни, і без активістів та активісток із третього сектору, які також відстоюють якісь інтереси, які можливо не відомі двом іншим секторам. Третій сектор є показником, який може сформулювати потреби суспільства.

 

Як Ви оцінюєте теперішній рівень обізнаності громадян щодо своїх прав, свобод та обов’язків?

Я думаю, що не дуже великий, але я бачу після-Майданний розвиток, коли люди почали більше слідкувати за цією темою. На жаль, я думаю що до Майдану суспільство мало взагалі знало про права людини, про свободи і не було такої потреби дізнаватися про це. Майдан, а також події війни, дали суспільству розуміння, що права людини – це базові речі, які у 20-х роках ХХІ століття все ще потребують уваги. Тому, зараз я думаю, більше людей знають про свої права, свободи та обов’язки і це заслуга правозахисників, усього третього сектору, який доносить важливість цієї теми до суспільства.

 

Які фактори загалом можуть впливати на обізнаність громадян?

На мою думку, це показник освіти у суспільстві, навіть неформальної. З мого досвіду, мені дуже мало розповідали про демократію у школі і спілкуючись з молоддю зараз  я також розумію, що у школі не так багато розповідають про це і наразі. Саме рівень неформальної освіти, неформальних заходів, які проводяться по країні, допомагають цей рівень обізнаності підвищити. Лише навчаючись, ви відкриваємо важливі речі, розуміємо їх і починаємо мислити.

Також, свобода ЗМІ також дуже важлива. ЗМІ, які є демократичними, доносять до суспільства важливість цієї теми. Окрім того, вільна робота недержавних організацій, невтручання у їхню роботу, а якщо втручання, то максимально коректне, щоб обидві сторони розуміли що відбувається.

 

Як змінився стан громадянського суспільства за минулий рік?

Моя думка, що крива обізнаності суспільства (щодо участі у заходах, активна участь у житті громадянського суспільства, інформування його), яка йшла вгору після Майдану трошки знизилася, бо за останній рік трохи менше суспільство почало на ці теми говорити, ніж це було ще  декілька років тому.Втім, я думаю, що такі речі були прогнозовані, ця крива не могла іти довго вгору. Головне для правозахисників  – це підтримувати цю криву на достатньому рівні, нагадувати людям про важливість тем, зокрема про непопулярну для суспільства тему ЛГБТ.

 

Які події у житті громадського сектору стали найяскравішими за цей рік?

З негативного  – курс держави, який наразі іде та пропонує громадянам менше впливати на побудову громадянського суспільства. На мою думку, за останній рік курс пропонування невтручання, який виражається у фразах «ми самі розберемося», «яка різниця» та все інше, якось поглибився. Як відреагували люди? Деяка частина правозахисників, частина третього сектору почала ще активніше боротися за свої права, зрозуміла, що такі моменти можуть вплинути негативно. Якась активна частина все таки зупинилася і з цим курсом погодилася. Наскільки цей курс виправдає очікування цієї більш пасивної частини – не знаю. Але маємо таку ситуацію через такий курс влади, через те, що ЗМІ почали менше писати.

 

Які виклики українці ще мають подолати для побудови активного громадянського суспільства?

Нам потрібно боротися із пасивність загалом. Я пам’ятаю події Помаранчевої революції та читав про перші революції, які були у 1990х роках, і після якоїсь ейфорії завжди з’являється якась точка неповернення, коли суспільство починає бути більше пасивним, почне розчаровуватися. Найбільша проблема розчарування – воно не приносить нічого доброго, люди опускають руки і починають чекати, коли ситуація зміниться. І саме це великий виклик. Не варто опускати руки, якщо ми бачимо, що реформи не так швидко справджуються. Потрібно щось робити, продовжувати активний курс, який був у суспільства у 2014-2016 рр. Головний виклик – це пасивність і нам потрібно з нею боротися.

 

Які критерії та маркери оцінки рівня демократичності суспільства на Вашу думку?

В моїй сфері  – це проведення маршів, ЛГБТ подій в Україні та в регіонах зокрема. Це класний маркер, який показує відношення суспільства. Принаймні, якщо говорити про організацію ЗапоріжжяПрайду, який відбудеться 20 вересня, я думаю, що та реакція, яку ми бачили на ЛГБТ події у 2014 році після Майдану і наразі  – це тенденції позитивні. Люди почали більше про цю тему говорити, більшр дізнаватися інформацію. Чому загалом суспільство в більшості ставиться до певним чином до теми ЛГБТ? Бо люди мало про що знають. Коли вони дізнаються інформацію, вони розуміють, хто такі ЛГБТ люди, чого вони потребують, яких прав у них немає. Саме освіченість впливає на те, що люди ставляться більш позитивно до цієї теми. Вже мало ми чуємо закликів до насилля, більше закликів до дискусії, до того щоб на цю тему говорити. Я думаю, що саме у цій дискусії буде народжуватися позитивний контекст теми ЛГБТ, люди будуть про це говорити, люди будуть щось розуміти для себе та змінювати свою позицію щодо ЛГБТ у суспільстві.. Аналізуючи дослідження, які роблять наші партнери, бачимо, що вже є достатня кількість людей, які підтримують ЛГБТ спільноту та розуміють за що вони борються.

 

Які елементи/цінності демократичного суспільства є найбільш важливими на даному етапі розвитку України?

Свобода мирних зібрань, я думаю, дуже актуальна для нас. Також, можливість вільно робити волевиявлення на виборах. Можливість бути почутими владою та бізнесом третього сектору. Звичайно цих факторів дуже багато, але для мене вони ключові.

 

Що може зробити один громадянин чи одна громадянка, щоб це відбулося?

Намагатися слідкувати за тим, що відбувається в країні. Наразі я бачу якісь тенденції, якісь справи, які не доходять поки що до розслідування чи до судів. Говорити про це треба, доносити це до людей. Я бачу зараз декілька кейсів, які є в Україні і про які дуже багато моїх колег не знають, не говорять про них, а це дуже важливі кейсі, які показують важливість усіх факторів, про як я сказав раніше. Важливо говорити про це, доносити інформацію до інших. Далі у людей буде розуміння цих тем і вони будуть виходити на мітинги, голосувати та все інше.

 

Чому Ви та Ваша команда навчилися протягом останнього року?

Якщо говорити за останній рік і взяти від початку вересня 2019 до початку вересня 2020 р. найважливіший виклик – це був вихід із зони комфорту. Ми почали робити спільні акції із нашими партнерами, іншими громадськими організаціями Запоріжжя. Робити спільні форуми, говорити про нашу тему у контексті важливості демократії загалом. Ми дивилися з побоюванням на вихід у публічний простір. І нарешті ми почали виходити в оффлайн активно, говорити з нашими партнерами/партнерками, виходити на акції разом. Наприклад, розуміючи важливість еко тем ми виходимо на спільні демонстрації із нашими колегами та еко активістами, у свою чергу вони, розуміючи важливість теми ЛГБТ, виходять на демонстрацію за права ЛГБТ людей. А мою думку, дуже складно бути правозахисником і підтримувати права ЛГБТ, але не підтримувати права жінок. Загалом правозахисники розуміють важливість кожної теми. І ми часто чуємо: «навіщо захищати права ЛГБТ, якщо є воїни АТО», «навіщо захищати воїнів АТО, якщо є діти без батьківської опіки». І цей список можна продовжувати безкінечно. Хоча насправді кожна з цих тем важлива і лише об’єднуючи наші зусилля, будучи рука об руку, ми можемо донести важливість кожної з цих тем.

 

Як плануєте святкувати День демократії?

Ми будемо точно говорити про важливість демократії у контексті нашої теми. У нас планується ЗапоріжжяПрайд 20 вересня і тому всі наші думки зараз там. Будемо говорити у контексті взаємодії з владою та поліцією. Цього року нам вдалося неможливе. Ми домовилися з владою, з поліцією щодо проведення прайду і в контексті цього дня, ми пишаємося, що до нас почали прислухатися. Класно, що на прикладі прайду ми бачимо, що перший сектор влади чує третій сектор. Наступного року для нас челендж, щоб бізнес почув важливість теми ЛГБТ і також доєднався. Принаймні досягти того, що відбувається в Києві та Харкові і коли наші колеги вже цього року спромоглися отримати підтримку ЛГБТ спільноти деякими бізнесами. Ми проводимо Прайд лише перший рік, тому для нас це буде такий челендж на наступний рік, але в контексті демократії важливо, що кожен із секторів чує один одного і починає щось робити.

Generated by Fontastic.me