Hard Talk: Як підвищити рівень громадського активізму та до чого тут довіра

Напередодні 10-го Форуму розвитку громадянського суспільства ви розпитали киян, що вони знають про громадський сектор. Відповіді в цілому співпадають з результатами Національного опитування щодо залученності громадян: дещо знають, але до участі у діяльності ГО ставляться скептично. З цими матеріалами ми прийшли на форум, щоб провести важливу розмову: хто підриває довіру до громадських організацій, чи достатньо організації роблять, щоб залучити громадян в свої ініціативи, та як громадському сектору будувати фінансову сталість.

Думками діляться Віта Думанська, лідерка руху «Чесно» та Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції

Довіра громадян до громадського сектору – яка ситуація сьогодні?  

Віта: Що таке громадський сектор? Якщо виокремити волонтерський рух, то маємо кишенькові, пасивні організації; організації-прокладки для політичних партій; організації, що сіють гречку від імені політиків; і, нарешті, маленький сегмент притомних організації. Кому довіряти? Ось і маємо таку історію з довірою: з одного боку, є загальна картина того, як виглядає громадський сектор, а з іншого – як це все висвітлюють медіа.  

Тобто впізнаваність та довіру до громадських організацій формують виключно медіа?  

Віта: Пересічні громадяни дізнаються про громадські організації не від самих організацій, а зі ЗМІ. Які слова вживають медіа? Проплачені та фейкові активісти, тітушки. Ми живемо в інформаційній бульбашці, де більше негативного дискурсу про громадський сектор, ніж позитивного. Ми теж нищимо довіру до організацій. Якщо ми комунікуємо про кишенькові організації, які фінансують партії, то це впливає на рівень довіри. Ми викриваємо організації на рівні Києва, які працюють на недоброчесних забудовників. Робимо те, що робимо.

Віталій: Я не думаю, що впізнаваність є критерієм ефективності. ЦПК не має цілі здобути масову впізнаваність. Нам байдуже, хто розповсюджує меседжі, що допомагають просувати наші реформи.  

Думаєте не треба, щоб люди знали, що громадські організації існують та приносять користь суспільству? Вони можуть бачити результати, але не знати що це громадська організація.  

Віталій: Громадянське суспільство, громадські організації – це дуже загальна історія. Є сенс відповідати за себе, максимум – за свою коаліцію. Я не думаю, що люди, які знайомі з брендом ЦПК (а таких трохи менше 20% українців за даними тогорічного дослідження) реально знають, що ми громадська організація. Для більшості з них немає різниці між державною інституцією, громадською організацією та бізнесом. 

Віта: Погоджуюсь з Віталієм. Якщо вам скажуть про Бігуса, про Телебачення Торонто, хто знає що це громадські організації? Є сильні, успішні гравці, які добре роблять свою роботу, але вони не брендуються як громадські організації.   

Давайте поговоримо про залученість. Як та навіщо ви залучаєте громадян до своєї діяльності? 

Віта: Людина має робити поінформований вибір, розуміти, що відбувається в політиці, які рішення ухвалюються і як ці рішення на неї впливають. Ми змагаємося за людей для того, щоб вони вмикались і були активними. З боку “Чесно” – це поінформований вибір. 

Віталій: А інформування є завданням громадської організації чи медіа? Припустимо, громадська організація обирає собі задачу інформування. Але інструментом є медіа.  

Віта: Віталій, ти ж сам знаєш природу медіа. Якщо ми їм ввіримо функцію інформування, то що ми отримаємо на виході?  В “Чесно” ми тривали час помилково думали, що ми працюємо для громадянина, але ні, виявилося – для медіа. Ми маємо зібрати перевірену, об’єктивну інформацію і запропонувати медіа, щоб вони своїми каналами це транслювали.  

Залучення громадян – це тренд чи передумова стабільного розвитку організації? 

Віталій: Це тренд. Ресурси громадської організації завжди обмежені. Якщо вже залучати, то для розповсюдження меседжів, отримання фінансування, виходу на вулицю. Перед тим, як залучати когось, організація має чітко відповісти на головне питання: щоб що? 

Віта: У нас ситуація інша. Ми працюємо з модними трендами – з волонтерськими ресурсами та userdriven content, коли твої користувачі створюють тобі матеріали. В наш Політхаб ми вже зібрали інформацію про сто тисяч політиків. Скоро буде двісті. Один-два менеджери з цим не можуть впоратися, тому ми приймаємо допомогу від громадян, запрошуємо авторів – вони роблять роботу, на яку у нас немає часу. Крім грошей люди можуть дати нам час.  

Але ж як активізувати громадян? Що змушує їх долучатися, віддавати кошти, час, увагу? 

Віта: У нас з’являються люди, що мають запит для своєї громади. Хороше залучення було для Музею виборчого трешу, для якого ми збирали дурнуваті приклади політичної агітації. Це було просто: знайди, сфоткай, перешли. Для них це було цікаво. Коли простіше, легше, веселіше, вони долучаються.  

Віталій: З точки зору змін суспільного настрою та широкої громадянської залученості, геніально діють Case з проєктом “Ціна держави”. Вони грають на жадібності людей, розповідаючи їм про сплачені податки. Жадібність активізує. Щоб змушувати політиків до реформ, ЦПК потрібно від громадян дві речі: широко розповсюджувати наші меседжі у соціальних мережах та підтримувати фінансово проєкт “Серпом”.  

Чому ми, якщо не втрачаємо активне населення, то точно не збільшуємо. Чи варто нам як сектору переживати за це?  

ВітаЗа наших «потенційних» активістів у нас велика кількість конкурентів. Ми змагаємося з телебаченням, нетфліксом – все, що затягує людей і робить їм цікаво. Ми не шоу і наша робота – це не шоу. Зазвичай, це аналітика, моніторинг, закони. Це не «сексі» для звичайного українця. Це не солодко, це не серіали. Організації роблять важливі та складні речі, які інколи нецікаві пересічному громадянину. 

Трошки про фінанси. Як організації можуть забезпечувати свою фінансову сталість окрім донорської допомоги?  

Віта: Для нас принципово не брати гроші в багатих людей. Організації, які контролюють роботу влади, не можуть фінансуватися ні бізнесом, ні багатими людьми, ні державою. Той, хто контролює, не може отримувати фінанси від того, кого контролює. 

З державною та багатими людьми зрозуміло. Але ж певно є все таки можливості залучення бізнесу? Чи можливо будувати win-win тут?

Віта: Ми бачимо роль бізнесу як інвестора в наші IT-продукти, але тільки якщо бізнес не має стосунку до політики. Бізнес хоче залучатися в легкі, зрозумілі, емпатійні проєкти.  У нашому випадку, ця підтримка буде сприйматися як лобізм,а бізнес в регіонах взагалі не хоче долучатися, бо вважає це політикою.  

Віталій: Бізнес та багаті люди не люблять нас.   

Що треба зробити громадським організаціям, щоб люди підтримували їх роботу фінансово?  Довіра якось корелює з готовністю віддавати кошти?  

Віта: Згідно з одним дослідженням, довіра до політичної сили дуже тісно пов’язана з фінансовою підтримкою цієї політичної сили. Люди готові давати кошти на конкретне обличчя, конкретну дію, яка дуже швидко конвертується в результат. Зараз громадські організації не комунікують свою потребу в фінансовій підтримці. Потрібно відбудовувати довготривалу співпрацю. Тебе знають – тобі довіряють.   

Віталій: Грошима вимірювати довіру найлегше, а найкращий спосіб її будувати – показувати свої результати щоденною, системною роботою.  

Розмову модерувала Вікторія Черевко, представниця Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” у Харківській області.  

Повний запис можна передивитися за посиланням. 

Generated by Fontastic.me