Voice of Ukrainian Civil Society – Larysa Polska (in Ukr)

Насправді карантин – це черговий екзамен для громадського об’єднання на інституційну стійкість. Саме так сприйняла його наша команда. Досить швидко ми налагодили роботу у дистанційному режимі, на який перейшло все, що тільки можна було уявити: документообіг, особисті зустрічі та публічні заходи, і навіть звичайне спілкування.  Ця, раніше незвична для нас форма діяльності змусила нашу організацію переглянути операційний план: навчальні заходи для активістів ОГС стали проводити в онлайн форматі, а два публічних заходи поки що відтермінували на посткарантинний термін. Партнери і донори віднеслися до цього з розумінням, особливо побачивши, що роботу в онлайні ми освоїли швидко и якісно. Ми вперше провели у два дні шестигодинний тренінг «Трансформація конфліктів» на Zoom з інтерактивними формами роботи у групах й були приємно здивовані, що жоден із 43-х учасників та учасниць не покинув його. Наразі готуємося до проведення у травні дводенного семінару для педагогів «Медіація в школі», який триватиме чотири дні по 3 години. Дотепер наша організація такі форми роботи не практикувала, тож для нас це новий досвід, який будемо використовувати і після завершення карантину.

Які були труднощі? На жаль, учасники наших онлайн навчальних заходів погано володіють інструментами інтернету, тому на початку трошки «гальмували», але за результатом ми і їм, крім знань, надали можливість освоєння нових програм. Ще одним із позитивів нашої дистанційної роботи став розвиток серед активістів та активісток блогерства, до якого ми їх мотивували, якому навчали і який підтримуємо на блогерському сайті проєкту «Голос жінки має силу» https://www.mustpost.today. Можу сказати, що карантин тільки спонукає нас до пошуків нових форм роботи з розвитку громадянського суспільства. Наша організація має статус благодійної, але ми – не традиційний благодійний фонд, який надає адресну допомогу. Як фонд громади Херсона ми маємо особливу місію – згуртовувати спільноти задля позитивних змін у громаді через підтримку громадських ініціатив та розвиток культури благодійності. Тому вважаємо системну філантропію інструментом активізації громадян. 26 березня ми стартували з  благодійним проєктом «Спецфонд «СтопВірус» – (https://www.facebook.com/groups/214954359843136/), мета якого – сприяти подоланню поширення коронавірусу на Херсонщині через фандрейзинг серед місцевих донорів задля  допомоги опорним лікарням медичним обладнанням та засобами індивідуального захисту для персоналу. Результат – уже зібрано більш як 260 тисяч гривень, за які надано допомогу лікарням. Робота з фандрейзингу нами теж проводиться онлайн: є кнопка «зроби пожертву» на сайті нашої організації, а залучення людей відбувається на Фейсбук та завдяки підтримці місцевих сайтів. Хочу відмітити, що ініціатива народилася у партнерстві з ГО «Спілка жінок Херсонщини» та приватним медичним центром «Таурт Медікал». До спостережної ради спецфонду ми долучили авторитетних власників місцевого бізнесу, які стали ще одним гарантом доброчесності наших намірів і дій. Херсонська обласна державна адміністрація стала ініціатором підписання з нашою організацією Меморандуму про координацію дій між нами та обласним антикризовим штабом, що насправді й відбувається на ділі, а не на папері.

Я вважаю, що ми подолали найскладнішу загрозу, з якою наразі стикаються українські ГО, – відірваність від суспільства, замкненість на своїх проблемах та невміння досягти секторальної співпраці у цих умовах. Налагоджувати роботу після завершення карантину організаціям, які зупинили свою діяльність, буде дуже непросто. Завадою тому стануть втрата управління організацією і внутрішнього менеджменту, розірвані зв’язки, погіршення реноме у суспільстві… Зниження активності багатьох громадських організацій, яке ми наразі, у надскладний для країни період, спостерігаємо, не зможе не вплинути на довіру до них суспільства як до авангарду. І це – топ-виклик для громадянського суспільства. Тому наразі – час подолати свою інертність й перемкнутися від власних потреб на потреби суспільства, серед яких найголовнішими вважаю правозахисну діяльність, розвиток демократії, соціальні послуги, системну філантропію. Особливою нашою увагою повинна стати партисипація в громадах: карантин та його обмеження позбавили людей права участі у прийнятті рішень, а влада забула про інструменти консультацій з громадськістю, вірніше не запропонувала проведення консультацій у нових форматах. Насправді їй це зручно. Тому попереду – велика робота з громадянами з їх активізації щодо участі у покращанні життя в своїх громадах.

Ну й стандарти роботи громадського сектору у посткарантинний період треба буде переглянути у першу чергу у питаннях максимальної публічності, прозорості та підзвітності. Ми вимагаємо від влади відкритості, тож у першу чергу маємо демонструвати власну відкритість, чого громадським організаціям й до цього часу не вистачало. Але час вимагає змінюватися!

Не можуть не турбувати під час карантину чергові спроби депутатів Верховної Ради наступу на громадський сектор. Маю на увазі насамперед законопроєкт Федіра Христенка “Про внесення змін до Закону України “Про очищення влади” (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави)”, яким пропонується запровадити люстрацію для кандидатів на посади в держсекторі, які раніше працювали в міжнародних організаціях або отримували гранти від іноземних держав. No Comments! Життя після виходу країни з карантину вже не буде таким, як раніше. Всі ми змінилися, й у нас був час для міркувань, як далі діяти, щоб країна розвивалася, щоб влада чула своїх громадян, й головне завдання громадських організацій у досить скорому майбутньому – об’єднавши розпорошені сили, стати справжнім авангардом громадянського суспільства!

ати справжнім авангардом громадянського суспільства!

Generated by Fontastic.me