Росія розпочала нову хвилю атак на заводи з виробництва зброї в Європі. Кремль вербує членів місцевих бандитських угруповань і перевіряє реакцію НАТО.
За даними джерел у західних розвідках, Росія запустила серію диверсій на збройних заводах під прикриттям правдоподібного заперечення. Атаки планують так, щоб вони не досягали межі, яка б спричинила застосування статті 5 НАТО про взаємну оборону.
Інциденти в країнах Балтії та Центральній Європі
Цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі заводу з виробництва дронів у сусідній Естонії. Будівля компанії Milrem Robotics з Таллінна, яка постачає зброю до України, була підпалена в ніч на 15 серпня.
На момент інциденту прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з’ясовують, чи був це акт саботажу і чи причетна до нього Росія.
Підпал будівлі Milrem Robotics вписується в ширшу схему підозрюваних або підтверджених актів саботажу проти ланцюгів постачання озброєння для України на території країн НАТО.
На думку посадовців Альянсу, такі дії мають на меті ескалацію напруженості серед союзників та стримування підтримки Києва.
Раніше цього року пожежа практично знищила чеський завод, що виробляв дрони та тепловізійне обладнання для України. У рамках розслідування щодо причетності Росії затримали чотирьох підозрюваних.
Литва також висунула звинувачення проти шести осіб у зв’язку зі спробою підпалити завод, що постачає до Києва сканери радіохвиль.
Вибухи в Болгарії та Італії
10 серпня потужний вибух пролунав на заводі компанії ЕМКО — одного з найбільших приватних виробників зброї в Болгарії, який виготовляє 155-міліметрові артилерійські боєприпаси для України. Пожежа спочатку спалахнула у вантажівці, припаркованій поблизу складського приміщення.
Через три дні подібний вибух стався на заводі з виробництва боєприпасів компанії KNDS Ammo Italy у місті Коллеферро на околиці Рима. Причиною, як стверджувалося, стала пожежа на дільниці з переробки пороху. Причина досі не з’ясована.
Італійські та болгарські посадовці намагалися применшити будь-яку можливу причетність РФ до цих інцидентів. Однак, як і у випадках в Естонії, Італії та Болгарії, Росія дуже рідко залишає докази, які б дозволили безпосередньо пов’язати ці атаки з нею.
Кремль вербує учасників місцевих злочинних угруповань для здійснення цих диверсій. Офіцери Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ налагоджують контакти з інформаторами всередині угруповань. Вони виступають посередниками в країні-мішені, використовуючи месенджери, такі як Telegram.
Саме ці посередники розподіляють місцеві завдання серед рекрутів, яким платять у криптовалюті. Рекрути часто навіть не здогадуються, що працюють на росіян.
Таємний характер атак розглядається як навмисний хід, спрямований на посівання розбрату серед союзників по НАТО.
Східні країни-члени Альянсу, такі як Польща чи країни Балтії, набагато активніше висловлювали засудження російської агресії в Європі. Однак країни, розташовані далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають пов’язувати ці інциденти з Москвою через побоювання ескалації. Саме цю розбіжність між західними союзниками Кремль і намагається викрити.
