“Хто не хоче годувати свою армію, буде годувати чужу” – ця сентенція зараз лунає в Польщі. Причина – рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на законопроєкт про участь країни в програмі Євросоюзу SAFE (Security Action for Europe).
Програма передбачає пільгові кредити під гарантії ЄС на модернізацію армії. Для Польщі це 43,7 млрд євро під 3,5% річних з терміном погашення 30–35 років, до 2070 року. 89% коштів мали піти польським підприємствам оборонної промисловості, решта – на прикордонну охорону, антитероризм і кібербезпеку.
Обурення суспільства і протести
Вето викликало обурення в коаліції та суспільстві. 15 березня у Варшаві під Президентським палацом зібралися тисячі протестувальників. Президента освистали на футбольному матчі. Опитування Opinia24 показало, що 53% поляків підтримують участь у SAFE, CBOS – 52%.
Навроцький запропонував альтернативу – SAFE 0%, фінансування з прибутків Нацбанку через торгівлю золотом. Уряд критикує ідею як нереалістичну: банк останніми роками збитковий, ризики високі.
Обхід вето і справжні мотиви
Уряд Дональда Туска знайшов обхід: резолюція через “Закон про оборону країни” 2022 року для програми “Озброєна Польща” з гарантіями Bank Gospodarstwa Krajowego. Опозиція оскаржить у Конституційному трибуналі.
Офіційно праві бояться “німецького чобота” і втрати суверенітету. Експерти підозрюють: вислужіння перед Трампом, який проти європейської оборонки, та підготовка до Polexit після виборів 2027. Рейтинг PiS впав до 22%. Туск попереджає про прелюдію до виходу з ЄС.
Розкол Польщі навколо безпеки тривожить і Україну.
Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник; Юрій Панченко, редактор “Європейської правди”.
